Чи залишили стародавні люди екологічний слід, як це робить сучасна цивілізація

Що показали комп'ютерні моделі давніх екосистем?

Міжнародна група дослідників з університету Орхуса використала складні комп'ютерні симуляції для вивчення того, як змінювалась рослинність Європи протягом двох теплих періодів у минулому. Науковці аналізували вплив клімату, великих тварин, пожеж і людської діяльності, порівнюючи результати моделювання з детальними даними пилку з тих самих часових відрізків? пише 24 Канал з посиланням на SciTechDaily.

Дослідження зосередилось на двох ключових епохах:

• Перша – останній міжльодовиковий період, який тривав приблизно від 125 до 116 тисяч років тому, коли єдиним людським населенням Європи були неандертальці.
• Друга – ранній голоцен, що охоплює проміжок від 12 до 8 тисяч років тому, коли на континенті мешкали мезолітичні мисливці-збирачі нашого виду Homo sapiens.

За словами професора біології Єнса-Крістіана Свеннінга з університету Орхуса, результати змусили переглянути усталені уявлення про минуле. Виявилось, що самих лише змін клімату, впливу великих травоїдних і природних пожеж недостатньо для пояснення даних пилку. Коли до рівняння додали людський фактор – наслідки штучних пожеж і полювання – отримали набагато точніші збіги з реальними показниками.

Результати симуляцій, писаних у дослідженнях у науковому журналі PLOS One, продемонстрували вражаючий масштаб впливу.

Наші моделювання показують, що мисливці-збирачі мезоліту могли вплинути на розподіл типів рослин на 47%. Вплив неандертальців був меншим, але все ж вимірюваним – приблизно 6% для розподілу типів рослин і 14% для відкритості рослинності,
– кажуть автори статті.

Які тварини жили в той час у Європі?

Під час останнього міжльодовикового періоду Європа підтримувала різноманітну спільноту великих тварин. Слони та носороги ділили ландшафт з бізонами, турами, кіньми та оленями, створюючи екосистеми набагато багатші за сучасні.

У мезоліті картина змінилась – найбільші види зникли або їхні популяції суттєво скоротились через загальне вимирання мегафауни, що супроводжувало поширення Homo sapiens по планеті.

Яким був вплив людей на рослини?

Людський вплив на рослинність включав як наслідки вогню – спалювання дерев і чагарників, – так і раніше недооцінений чинник: полювання на великих травоїдних. Неандертальці не соромились полювати навіть на гігантських слонів вагою до 13 тонн. Полювання мало потужний непрямий ефект: менша кількість тварин, що паслись, означала більше зарослів і, відповідно, щільнішу рослинність.

Проте вплив був обмеженим, оскільки неандертальців було настільки мало, що вони не знищили великих тварин повністю та не скасували їхню екологічну роль – на відміну від Homo sapiens у пізніші часи.

Що це все означає?

Дослідники вважають, що отримані результати пропонують нову перспективу щодо ролі наших предків у природному ландшафті. Насправді це кидає виклик уявленню про "недоторкані ландшафти" Європи та виняткову екологічність до появи землеробства. Неандертальці та мезолітичні мисливці-збирачі були активними співтворцями європейських екосистем.

Вчені наголошують, що ці результати є співпрацею між екологією, археологією, палінологією та розробкою складних комп'ютерних моделей для симуляції давніх екосистем. Це перша симуляція, яка кількісно оцінює те, як неандертальці та мезолітичні мисливці-збирачі могли формувати європейські ландшафти. Підхід має дві ключові переваги: він об'єднує незвично великий набір нових просторових даних, що охоплюють весь континент протягом тисяч років, і поєднує симуляцію з алгоритмом оптимізації зі штучного інтелекту.

Які висновки?

Свеннінг підсумовує, що комп'ютерне моделювання чітко показало: навіть без вогню мисливці-збирачі змінювали ландшафт просто тому, що їхнє полювання на великих тварин робило рослинність густішою. Проте, попри нове дослідження, в розумінні раннього впливу людей на ландшафт все ще лишаються прогалини.

Науковці підкреслюють, що було б цікаво провести комп'ютерні симуляції інших часових періодів і частин світу. Північна та Південна Америка, а також Австралія особливо цікаві, оскільки там ніколи не жили ранні види гомінінів до Homo sapiens, і тому можна порівняти ландшафти недавнього минулого з людським впливом і без нього.