МРТ без міфів: кому вона потрібна, чим відрізняється від КТ і коли її справді варто робити

На сьогодні магнітно-резонансна томографія залишається одним із найінформативніших методів діагностики. Однак довге сканування, замкнутий простір, "сильне магнітне поле" часто викликають у пацієнтів тривогу перед МРТ. З іншого боку, багато хто переоцінює можливості цього дослідження і намагається призначити його собі самостійно.

Про те, як працює МРТ, у яких випадках воно необхідне, чим МРТ відрізняється від КТ та рентгенографії та з якими міфами про метод фахівці стикаються найчастіше - Коротко про розповіла лікар-рентгенолог, доцент кафедри онкології та радіології Полтавського державного медичного університету Катерина Нестуля.

Чому МРТ не треба боятися

- Катерино, що таке МРТ, з погляду фізичного принципу, як працює цей метод діагностики та кому він потрібен?

- МРТ - магнітно-резонансна томографія - сьогодні один із найсучасніших і найбезпечніших методів діагностики. Він дозволяє лікарям детально оцінити стан внутрішніх органів, особливо м'яких тканин головного та спинного мозку. Це найкращий метод для оцінки паренхіматозних органів, таких як печінка, селезінка, спинний та головний мозок.

Крім того, МРТ не має іонізуючого випромінювання, на відміну від рентгенографії, флюорографії та КТ (комп'ютерної томографії). Там в основі лежить іонізуюче випромінювання, що створюється рентгенівською трубкою. А в апараті МРТ рентгенівської трубки немає.

– Як працює МРТ?

- МРТ має потужне магнітне поле, і під впливом даного магнітного поля атоми водню, які є в організмі людини, дають сигнали, які потім фіксуються спеціальними датчиками в МРТ-апараті. Саме тому дуже добре візуалізуються м'які тканини: вони складаються з клітин, які у свою чергу складаються з води.

У МРТ-апараті немає іонізуючого випромінювання. У комп'ютерній томографії воно є, і це потрібно враховувати. Але його не можна порівняти з побоюваннями деяких пацієнтів. Деколи люди вважають, ніби ми відправляємо їх до міні-Чорнобиля, коли проводимо такі дослідження. Це також неправда. Звісно, ​​зловживати такими методами діагностики не потрібно.

Є дві крайності: одні люди бояться діагностики, інші - зловживають нею. Деякі пацієнти хочуть зробити КТ без особливої потреби – поле дослідження та метод дослідження має визначати лише лікар. Для нас, діагностів, важливо, щоб пацієнти приходили із конкретним завданням. Потім ми щось коригуємо, додаємо, рекомендуємо. Все починається з базового збору анамнезу та клінічних обстежень. На жаль, не завжди люди починають із базових обстежень, деякі одразу переходять до специфічних, таких як МРТ.

– Які саме показання для проведення МРТ? Кому цей метод рекомендовано насамперед?

- Пацієнтам, які мають захворювання міжхребцевих дисків. Міжхребцеві диски найкраще візуалізуються на МРТ. Можливо, ви чули про такі захворювання, як грижі Шморля, які зараз дуже поширені, протрузії. Далі – новоутворення спинного мозку. Головний мозок добре досліджується МРТ. Це можуть бути пацієнти, які мають неврологічні захворювання або мають симптоми інсульту.

Суглобовий хрящ колінних та кульшових суглобів теж добре візуалізується на МРТ. Загалом МРТ-діагностика широко використовується та підходить практично для будь-яких захворювань. А ось переломи кісток найкраще видно на класичній рентгенографії.

- Які мінуси є у МРТ?

- Насамперед, тривалий час сканування. Якщо ми говоримо про КТ та рентгенографію, там процедура проходить дуже швидко. Рентгенографія - 2-3 секунди роботи трубки та зйомки. КТ – близько 30 секунд сканування. Щодо МРТ, деякі області можуть вимагати до 15 хвилин сканування пацієнта.

- А що з протипоказаннями для МРТ?

- Існують абсолютні і відносні протипоказання на проведення МРТ. МРТ категорично заборонено пацієнтам з кардіостимуляторами та імплантованими дефібриляторами: вплив потужного магнітного поля може порушити роботу цих імплантованих пристроїв та завдати шкоди апарату.

Також є пацієнти, які мають феромагнітні кліпси судин головного мозку та пацієнти з деякими видами імплантів, які містять метал. Однак зараз існують сучасніші, модифікованіші імпланти, які не містять металу.

До відносних протипоказань відносяться тяжкі стани – якщо у пацієнта низький артеріальний тиск або зупинка дихання. Однак ці процеси можна контролювати. Або пацієнта можна спочатку стабілізувати - після відновлення цих процесів проводиться сканування.

Клаустрофобія – відносне протипоказання, тому що існують відкриті та закриті МРТ-апарати. Не всі пацієнти можуть витримати перебування у закритому апараті протягом 15 хвилин. І тут можна використовувати відкриті МРТ-апарати, хоча вони менш потужні. Також можна провести дослідження із седацією, попередньою медикаментозною підготовкою заспокійливими засобами.

Далі - діти, віком приблизно до 12-14 років, які теж можуть боятися і не завжди здатні лежати нерухомо. Дуже важливо щоб пацієнт під час дослідження не рухався: сигнали від атомів водню дуже чутливі. Якщо пацієнт не лежатиме нерухомо, зображення буде некоректним. Альтернатива - седація, і навіть наркоз, якщо дослідження справді необхідне.

Також є пацієнти з нирковою недостатністю. Найчастіше МРТ-дослідження проводиться з контрастуванням. І якщо ми вводимо контрастну речовину, то це може вплинути на роботу нирок пацієнта. Тому обов'язково перед дослідженням у пацієнта визначається рівень креатиніну для оцінки функції та стану нирок. Якщо у пацієнта підвищені показники креатиніну, дослідження відкладається або спочатку проводиться відновлення функції нирок, якщо це можливо, і потім виконується сканування з контрастуванням.

До МРТ із контрастуванням потрібно готуватися

- Чи потрібна якась підготовка перед МРТ?

– Залежить від того, які органи ми скануємо. Якщо ми говоримо про шлунково-кишковий тракт або ситуації, коли обов'язкове контрастування, перевіряється рівень креатиніну.

Якщо ми говоримо про головний мозок або, наприклад, про легені, іноді скануються органи грудної клітки, то немає необхідності в якійсь спеціальній підготовці.

Також є такий момент, як МРТ-скринінг та МРТ-онкоскринінг. Тобто коли сканується все тіло – і голова, і шия, і органи грудної клітки, і черевна частина тіла. Тобто пацієнт повністю сканується. Це теж такий метод саме для онкоскрінінгу, заснований на МРТ.

- Які існують способи зменшення страху та тривоги під час МРТ?

– Це можуть бути седативні препарати, що приймаються перед проведенням дослідження. Другий метод – додатково включають приємну музику для пацієнта. Також людині можуть дати якийсь м'який предмет чи м'ячик, щоб він міг стискати його в руках, щоб йому було психологічно легше.

Іноді пацієнти приходять зі своїми родичами, які сидять поряд, підтримують пацієнта словесно. Діти приходять із батьками – ті заспокоюють дитину, якщо це допомагає.

Звичайно, якщо у пацієнта виражена клаустрофобія, краще запропонувати відкритий МРТ апарат. Те саме стосується пацієнтів із надмірною масою тіла: не всі пацієнти можуть пройти за ваговими обмеженнями. Існують певні ліміти, оскільки стіл і сам апарат не завжди розраховані на пацієнтів із вираженою надмірною вагою. І в таких випадках іноді пропонують відкритий МРТ-апарат.

Зазвичай у діагностичних центрах є і закриті, і відкриті МРТ-апарати, проте закритий більш потужний.

- Як відбувається розшифрування результатів МРТ та хто його проводить?

- Розшифровку проводить лікар-рентгенолог, який працює із МРТ-зображеннями. Найчастіше рентгенолог має кілька спеціалізацій: КТ, МРТ, рентгенографія, або КТ і рентгенографія, або тільки рентгенографія – це залежить від того, де працює цей лікар.

Саме дослідження здебільшого проводить середній медичний персонал, ми називаємо їх рентген-лаборантами. Саме вони безпосередньо виконують дослідження, укладають пацієнта.

- Як перевіряють людину перед МРТ щодо металевих деталей?

- Пацієнта оглядають за допомогою металошукача. Важливо зняти усі прикраси, годинники та інші металеві предмети. Це може бути небезпечним, особливо це шкідливо для апаратури. Усі ці дії виконує лаборант.

Якщо сканування проводиться без контрастування, його може провести лаборант. Якщо з контрастуванням, то, як правило, у процесі беруть участь і лікар-рентгенолог, і лаборант: існують певні нюанси щодо його введення та часу.

- Чи потрібні додаткові діагностичні методи після МРТ? Чи цього завжди достатньо?

– Однозначно на це запитання відповісти неможливо. В одних випадках цього справді достатньо. Але якщо якісь ділянки або моменти залишаються незрозумілими для лікаря-рентгенолога, може додатково порекомендувати, наприклад, КТ.

Часто пацієнти кажуть: "На рентгенографії ви цього не описали, а на КТ ви це вказали". Пояснюю, що це різні методи. І там, і там використовується іонізуюче випромінювання, але рентгенографія – плоске зображення, а КТ – тривимірне. Інформація при КТ завжди більша.

Та сама історія з МРТ. МРТ лідирує у діагностиці м'яких тканин, головного та спинного мозку, але КТ або рентгенографія більш спеціалізовані для оцінки кісткових структур. Тому часто потрібне додаткове обстеження іншим методом. Або може бути додатково призначено ультразвукову діагностику для того, щоб підтвердити або виключити певну патологію, яку рентгенолог запідозрив при МРТ-дослідженні. Якщо виникають будь-які питання, можна дослідити ту зону, яка викликає сумніви або не влаштовує лікаря-рентгенолога за даними МРТ-зображень.

А що ще

Поширені та шкідливі міфи про МРТ

МРТ - те саме, що КТ або рентгенографія. Це теж часто плутають і навіть деякі лікарі. МРТ неспроможна замінити КТ чи рентгенографію. Це різні методи, вони взаємодоповнюють одне одного, а не замінюють.

МРТ накопичує опромінення в організмі людини. Це неправда: у МРТ взагалі немає випромінювання. Апарат МРТ не дає жодної дози опромінення.

МРТ є небезпечним для дітей. Це абсолютно неправильно, просто складніше провести його дітям через їхню нездатність довго лежати нерухомо. Але якщо є медичні показання, МРТ дітям потрібно робити. МРТ широко застосовується у педіатрії по всьому світу.

Усім пацієнтам із імплантами МРТ заборонено. Це не так: більшість сучасних імплантів, стентів, протезів сумісні із МРТ, якщо імпланти були встановлені відносно недавно. Кожен імплант має спеціальний сертифікат, у якому зазначено, з якого матеріалу він виготовлений. Перед тим як йти на дослідження, пацієнт повинен надати відповідні документи або виписки із зазначенням складу імпланту. Якщо він безпечний для МРТ-діагностики, дослідження можна проводити.

Якщо нічого не болить, МРТ не потрібно робити. На ранніх стадіях захворювання може не бути ніяких симптомів, а МРТ може показати певні зміни, патологію ще до появи перших скарг. І це дуже добре, тому що в такому разі лікування відбувається значно легше.

Краще виявити захворювання на ранніх етапах і пролікувати його, ніж чекати на ситуацію, коли вже ніхто не зможе допомогти. Якщо лікар бачить, що у вас є певні зміни в аналізах крові або якісь симптоми, яким ви не надаєте значення, і рекомендує обстеження, завжди краще його пройти. Тим більше, що це абсолютно безпечний метод із мінімальними ризиками.