Ризик паузи. У Сенаті США закликають NASA прискорити створення комерційних космічних станцій

Ключова співробітниця Сенату США з питань космічної політики заявила, що NASA має якнайшвидше просунути програму створення комерційних орбітальних станцій, аби уникнути перерви в постійній присутності людей на навколоземній орбіті після завершення роботи Міжнародної космічної станції (МКС).

Про це пише видання Ars technica.

Про це під час онлайн-заходу Техаської космічної коаліції сказала Медді Девіс — радниця з космічної політики сенатора США Теда Круза від штату Техас. Круз очолює Сенатський комітет з питань торгівлі, науки і транспорту та має значний вплив на формування космічної політики. Для нього це також важливо з огляду на розташування в Техасі Космічного центру Джонсона, де керують програмою МКС.

За словами Девіс, сенатор Круз неодноразово наголошував, що його ключовий пріоритет — безперервна присутність людей на низькій навколоземній орбіті без «жодної паузи». Йдеться про те, щоб комерційні космічні станції почали працювати ще до виведення МКС з орбіти, яке наразі заплановане на 2030 рік. Вона пояснила, що це питання постійно піднімається в розмовах із сенатором і для нього воно принципове.

Девіс також повідомила, що наполягає на прискоренні програми Commercial LEO Destinations (CLD) — це проєкт зі створення приватних орбітальних станцій. У межах програми NASA вже профінансувало розробку концепцій чотирьох компаній. Найближчим часом програма має перейти до другого етапу, коли компанії змагатимуться за значно більші контракти — щонайменше на сотні мільйонів доларів. Очікується, що переможуть одна або дві компанії, які будуватимуть станції за рахунок поєднання державних і приватних коштів.

Для старту цього етапу NASA має оприлюднити запит на подання пропозицій. Водночас, за словами Девіс, цей документ суттєво затримується. Вона розповіла, що під час недавнього брифінгу з представниками агентства фактично наполягала на якнайшвидшій публікації запиту, оскільки він був потрібен ще близько дев’яти місяців тому.

Затримки, за її словами, пов’язані з кадровими змінами в керівництві NASA. Минулого серпня тодішній виконувач обов’язків адміністратора агентства Шон Даффі видав директиву, яка змінила правила для приватних космічних станцій і, як вважалося, могла надати перевагу окремим компаніям. Нині цю директиву переглядає новий адміністратор NASA Джаред Айзекман, і вимоги до станцій можуть знову змінитися. Девіс зазначила, що така невизначеність ускладнює залучення інвесторів для компаній-учасників програми.

У зв’язку з тим, що до запланованого завершення роботи МКС залишилося менш як п’ять років, Девіс запитали, чи можливе продовження її експлуатації після 2030 року. Вона пояснила, що це повністю залежить від успіху програми комерційних станцій. Якщо з’явиться ризик, що після МКС у людей не буде жодної орбітальної платформи, варіант продовження роботи станції розглядатимуть. За її словами, це вже траплялося раніше й перебуває в межах повноважень голови комітету. Водночас вона нагадала, що МКС — дуже складний і застарілий об'єкт, частина якого експлуатується понад 25 років.

Окремо Девіс позитивно оцінила перші кроки нового адміністратора NASA Джареда Айзекмана, кандидатуру якого також розглядав комітет під головуванням Круза. За її словами, їй імпонує його підхід до реагування на ситуацію з місією Crew-11, зокрема чітка і майже оперативна комунікація з Конгресом. Вона також зазначила, що Айзекман приділяє увагу не лише швидкості, а й безпеці підготовки місії Artemis II.