Сонячний спалах найпотужнішого класу X запустив хмару плазми до Землі: коли буде магнітна буря

Що сталося на Сонці?

18 січня активна сонячна область AR4341, розташована поблизу центру зверненого до Землі сонячного диска, спричинила надзвичайно потужний спалах класу X1.9. Максимум випромінювання було зафіксовано о 20:09 за часом в Україні. Особливість цієї події полягає в її тривалості: вибух тривав кілька годин, що робить його фактичний енергетичний вплив більшим, ніж може здатися з формального індексу X1.9, повідомляє 24 Канал з посиланням на SolarHam.

За даними спостережень космічних апаратів, зокрема обсерваторії Solar Dynamics Observatory, під час спалаху відбувся повний гало-корональний викид маси. Такий тип КВМ означає, що хмара зарядженої плазми розширюється симетрично навколо Сонця, а отже майже напевно має компонент, спрямований у бік нашої планети. Хоча основна маса викиду зміщується дещо на схід, гало-структура підтверджує потенційно прямий удар по магнітосфері Землі.

Як виглядав спалах на Сонці 18 січня: дивіться відео

Коли чекати магнітну бурю та якою вона буде?

Початкові моделі, підготовлені фахівцями NASA, вказують на можливе прибуття плазмової хмари в ранкові години 20 січня, орієнтовно близько 06:00 UTC (8 ранку в Україні), що явно свідчить про велику швидкість викиду. В такому разі наслідком може стати геомагнітна буря рівня G3, тобто сильна за шкалою NOAA.

За найбільш несприятливих умов не виключається й сценарій G4, що вже вважається серйозною бурею з відчутними ефектами для технологій, пише SpaceWeatherLive.

Нагадаємо, геомагнітні бурі поділяють за спеціальною шкалою космічної погоди NOAA:

• G1 або незначний рівень. На цьому рівні можливі слабкі коливання в електромережі через появу незначних додаткових струмів. Але запобіжники електростанцій не повинні спрацьовувати. Вплив на роботу супутників лише незначний. Полярне сяйво на цьому рівні можливе лише на найвищих північних широтах. Мігруючі тварини здатні відчувати навіть цей найслабший вплив.
• G2 або помірний рівень. У високоширотних енергосистемах можуть виникати аварійні ситуації з напругою, тривалі шторми можуть спричинити пошкодження трансформаторів. Космічні апарати можуть потребувати коригування положення, оскільки через роздування атмосфери Землі внаслідок бурі можливе їхнє падіння з орбіти. Тут уже відчувається вплив на радіосигнали на планеті, які можуть згасати на високих широтах. Полярне сяйво спускається до 55 градусів широти.
• G3 або сильний рівень. Може знадобитися корекція напруги в енергетичних системах, можуть спрацьовувати тривожні запобіжники на деяких пристроях захисту. На компонентах супутників може виникати поверхневий заряд, а на низькоорбітальних супутниках збільшується аеродинамічний опір внаслідок роздування атмосфери, через що потрібне коригування положення в космосі шляхом увімкнення двигунів. Виникають проблеми з супутниковою навігацією та низькочастотною радіонавігацією, радіо працює з перебоями. Полярні сяйва доходять до 50 градусів широти.
• G4 або суворий рівень. Можливі широкомасштабні проблеми з контролем напруги через появу сильних додаткових струмів у мережах. Захисні системи ще частіше відключають ключові об'єкти від мережі й іще далі на південь. Можуть виникнути проблеми із зарядкою супутників та їхнім відстеженням з поверхні планети. Потрібне коригування положення. Погіршується супутникова навігація, часом на багато годин. Зникає низькочастотна радіонавігація. Полярні сяйва доходять до 45 градуса широти, тобто аж до Криму.
• G5 або екстремальний рівень. Можуть виникнути широкомасштабні проблеми з контролем напруги та захисними системами, деякі електромережі можуть зазнати повного колапсу або відключення електроенергії. Можливе пошкодження трансформаторів. На супутниках виникає поверхневий заряд, проблеми з орієнтацією, висхідним/нисхідним зв'язком та відстеженням положення. Струми в дротах можуть досягати сотень ампер, радіозв'язок може бути недоступний у багатьох районах протягом одного-двох днів, супутникова навігація може погіршитися на кілька днів, низькочастотна радіонавігація може не працювати годинами, а полярне сяйво може спостерігатися на 40 градусі широти й іще далі на південь.

Перші наслідки спалаху вже тут

Вплив спалаху 18 січня на Землю був помітний майже одразу. Інтенсивне рентгенівське та ультрафіолетове випромінювання іонізувало верхні шари атмосфери над Північною та Південною Америками. Це спричинило короткочасне, але доволі тривале радіозатемнення на коротких хвилях нижче 10 мегагерців, яке тривало понад одну годину. Такі події класифікуються як радіоперешкоди рівня R3.

Додатковим фактором нестабільності стала велика корональна діра, яка також обернена до Землі. Потік швидкого сонячного вітру з цієї області може взаємодіяти з корональним викидом, посилюючи або, навпаки, змінюючи характер геомагнітних збурень.

Точний сценарій розвитку подій поки що складно передбачити, однак підвищена геомагнітна активність найближчими днями виглядає майже неминучою. Очікується, що NOAA Space Weather Prediction Center оприлюднить офіційні попередження щодо геомагнітної бурі після уточнення траєкторії CME та параметрів міжпланетного магнітного поля.