Коли життя зустрічається зі смертю: що означає обряд "Грушка", про який співала FIЇNKA

"Грушка" – це частина гуцульської філософії, та стародавньої української культури. Про це розповіли у проєкті "Файно".

Що відомо про ритуал "грушка"?

"Грушка" – це стародавній гуцульський обряд, що відбувався на похоронах – танці й веселощі біля покійника. Їх проводили, щоб розвеселити рідних і розігнати смуток. "Грушка" мала й інші назви: "зайці", "шукало", "піжмурки" й багато інших.

Як все відбувалося: люди збиралися в хаті перед похованням та після молитви біля небіжчика починали згадувати веселі історії, грати в різні ігри (навіть сороміцькі та пародійні). Здебільшого ці ігри символізували поєднання життя та смерті.

Такі ритуали нагадували про швидкоплинність життя і допомагали пережити горе й втрату. До того ж вважалося, що душа покійника відходить не одразу, тому не треба "втопити її у сльозах".

Також часто робили щось подібне на вертеп, тобто переодягалися в різних персонажів – діда, бабу чи навіть смерть.

Легені й дівчата сходилися на "грушку". Уклякали коло тіла, відшептували молитви, а потому борзо смуток скидали й в хоромах гралися в "жмурка" та "лопатки",
– писав Марко Черепшина в новелі "Грушка".

Згодом обряд "грушки" почав зникати. Це пов'язують з приходом нових традицій, заборон у церкві й культурних змін, через які тема смерті стала більш табуйованою.

Обряд "грушки" згадується в українській літературі та піснях. Наприклад, у "Тінях забутих предків" Михайла Коцюбинського (а згодом Сергій Параджанов показав це у фільмі). Також цей обряд в однойменній пісні згадала співачка FIЇNKA.

FIЇNKA розповіла про обряд "грушки"

На своєму ютуб-каналі артистка розповіла, що гуцули ставилися до смерті просто, тому й виникали такі ігри. У своєму кліпі на пісню "Грушка" FIЇNKA показала одну із забав – "вуглик".

Молодь мала стати в коло й обережно передавати одне одному ложку з вугликом, що дотлівав. Це символізувало безперервність життя. На кому вуглик згас, то казали, що ця людина помре наступною. Щоб зняти "прокляття", вона мала перецілувати всіх у хаті.

FIЇNKA – "Грушка": дивіться відео онлайн

Ще була традиція розсмішити плакальницю – жінку, яку наймали голосити біля покійника. Хлопці робили різні гримаси, щоб її розвеселити. Якщо це вдалось, це означало, що душа мерця легко та швидко упокоїться.

Прабабця FIЇNKA розповідала, що біля могили також робили різні витівки. Наприклад, мерцеві прив'язували до рук мотузки, щоб лякати інших.

Гуцульська філософія особлива: вона закликає з радістю сприймати невідворотне і цінувати кожен момент.