Як перекласти українською «то ли еще будет»? 10 запитань до мовознавиці
Як перекласти українською «то ли еще будет»? 10 запитань до мовознавиці

Як перекласти українською «то ли еще будет»? 10 запитань до мовознавиці

«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії. Їх можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

Усі випуски читайте 👉 у спецпроєкті «Мовне питання»

У сьогоднішньому випуску зруйнуємо черговий мовностилістичний міф. Стосується він дієслова «відволікати/-ся». Деякі ресурси про літературне слововживання наполягають на тому, що слово «відволікати» можна вживати тільки в прямому значенні: волочучи кого-, що-небудь, віддаляти від певного місця; відтягувати: «Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх» (Марко Вовчок). 

Ця порада, однак, не має під собою ґрунту, адже друге значення у тлумачному словнику – «відвертати, відривати когось або щось від кого-, чого-небудь». Та й письменники (що вже казати про пересічних мовців) активно це друге значення вживали: «Згадка на якусь мить відволікає думи Христини від дійсності» (М. Стельмах).

Бачимо в автобусі напис: «Відволікати водія заборонено!». Усе просто і зрозуміло. То чи треба його замінювати на «Відвертати увагу водія заборонено» або «Відривати водія від дороги заборонено»? У першому випадку речення подовжилося на одне слово, а в другому – аж на два. Вживати треба те, що зручніше й коротше. Ми вже розглядали подібний випадок із «виглядати» замість «мати вигляд» у «Мовному питанні» №25. 

До того ж слова «відривати» і «відвертати» теж можна вживати у прямих значеннях: відривати – тягнучи, смикаючи, відділяти, відокремлювати частину від цілого або що-небудь прикріплене, приклеєне і т. ін., а відвертати – повертати, відводити що-небудь убік від кого-, чого-небудь. 

Отже, маємо чергову ситуацію штучного звуження слововжитку. Тому можна і перериватися на щось, і відволікатися; і відволікати когось, і відвертати чиюсь увагу. Вживайте і на мовні забобони не зважайте.

• 1 •

Наталя Марусяк: Чи правильно я розумію, що за чинним правописом слова «токшоу», «реалітішоу», «форсмажор» і «таймменеджмент» треба писати разом, а не через дефіс?

Так. Бо в українській мові немає окремих слів «тайм» (у значенні часу), «ток», «реаліті» і «форс». Ці англізми є префіксоїдами, а не самостійними словами, на відміну від частин, з яких складаються, наприклад, слова «бізнес-план» чи «фітнес-клуб», де кожна може вживатись як окреме слово. Докладно про це написано в розділі «Правопис слів разом, із дефісом, окремо» та в §36 «Складні іменники». Але постривайте, нам обіцяють зміни до правопису. Може бути таке, що згодом будемо вчити нові правила (сумно всміхнулася).

• 2 •

Віталій Охріменко: Як перекласти українською «то ли еще будет» і «а поди ж ты»?

  1. Це ще не кінець. 
  2. А диви; от маєш; от бач. 

• 3 •

Тетяна Калістрат: Добридень, пані Ольго. Днями операторка колцентру сказала мені, щоб я не хвилювалася щодо повернення мені коштів, бо діє їх «холдування». Що таке холдування, я не знала і попросила мені пояснити. Скажіть, будь ласка, невже люди не можуть висловлюватися по-українському?

«Холдування» – це типовий приклад українглішу. Авжеж, зрозумілою та звичною мовою це «блокування коштів». Можливо, операторка розглядає слово «блокування» як таке, що має негативний підтекст, адже блокуються кошти на банківських картках у разі якихось правопорушень, а от «холдування» буцімто, навпаки, здійснюється в інтересах клієнта (кошти бронюються, і якщо товар не викуплено, то автоматично повертаються на картку). 

• 4 •

Оксана Витязь: Пані Олю, мені бракує в українській мові відповідника до російського слова «стесняться». У нас є «соромитися», але ж воно означає «стыдиться».

Згідно зі словником, «соромитися» – це не тільки відчувати сором за когось чи за щось, а й виявляти соромʼязливість. Якщо не подобається, вживайте слово «ніяковіти».

• 5 •

Андрій Палійченко: Те, що «слякоть» українською «сльотА», я знаю. А який від нього прикметник – не знаю. Прошу підказати.

Є аж чотири варіанти. Перший, основний – сльота́вий: «Вже вечоріло. Забиралося на сльотаву, погану ніч» (Іван Франко). Другий – сльотли́вий (те саме, що сльотавий). І два розмовні: сльотяни́й і сльотни́й. Обирайте на свій смак.

• 6 •

Юлія Ківшарик: «У шоку» чи «у шоці»? Орфографічний словник подає «у шоку». Чи є взагалі якась закономірність у виборі закінчення?

Справді дивно, що не подано варіантних закінчень, як «у Кременчуку» та «у Кременчуці». Але орфографічні словники, наприклад, слово «потяг» у місцевому відмінку подають тільки «в потягу», тоді як у правописі (§ 86, місцевий відмінок іменників другої відміни) для слова «потяг» згадуються паралельні закінчення: «у потягу» й «у потязі». Маємо колізію: брати за основу правопис чи словники? Я вважаю, що помилка там, де немає логіки. У цьому випадку – алогічність саме у словниках. Тому можна і «в шоку», і «в шоці» (до речі, «в шоку» майже ніхто не вживає).

• 7 •

Михайло Тітченко: У російській мові є слово «любознательный». В українській це «допитливий». А як українською буде «любопытный»? 

Цікавий до всього.

• 8 •

Сергій Прокопчук: Усі знають, що «заказное письмо» – це «рекомендований лист». А «заказна» записка в церкві теж рекомендована, чи замовна, чи якась інакша? А молитва розрішительна чи розрішальна?

Слово «заказна» – це росіянізм. «Замовний» теж не підходить, бо має інше значення. «Рекомендована» не вживається в конфесійному стилі, тільки в офіційно-діловому. Але часто в церквах уживають саме «замовна». Люди розуміють тільки розділення на «прості» і «непрості» (з вийманням часточки з просфори – це «заказні», «замовні»). Узагалі правильно – записка на Проскомидію. А молитва відпустительна.

• 9 •

Уляна Біломорець: Пані Ольго, у новинах постійно пишуть «крах режиму». То крах чи падіння? «Крах» – це росіянізм чи ні? Є ще британсько-ірландский телесеріал про маніяка, що називається The Fall, то його переклали як «Падіння».

«Крах» – не росіянізм. Якщо у словнику Грінченка лексеми немає, тоді дивимося в повнішому та сучаснішому словнику – Кримського і Єфремова. Там це слово є, і не тільки там. Ще в Ізюмова (теж репресований мовознавець) і у словнику сталих виразів Виргана і Пилинської: «потерпеть крах – зазнати краху». Тому може бути і крах, і падіння. 

• 10 •

Тетяна Підласа: Як українською сказати «угловатая внешность»? Дякую «Главкому» за цікаву та корисну рубрику.

Якщо йдеться про гострі риси обличчя та худу статуру, то кутаста або вугласта зовнішність. Але в російській мові «угловатый» є також синонімом до слів «неказистый, невзрачный». В українській це «непоказний, неповидний, незугарний, миршавий». Дякуємо, що цікавитесь українською мовою.

Запитання для Ольги Васильєвої надсилайте на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання». 

«Главком»

Источник материала
loader
loader