Як перекласти українською «то ли еще будет»? 10 запитань до мовознавиці

«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії. Їх можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

У сьогоднішньому випуску зруйнуємо черговий мовностилістичний міф. Стосується він дієслова «відволікати/-ся». Деякі ресурси про літературне слововживання наполягають на тому, що слово «відволікати» можна вживати тільки в прямому значенні: волочучи кого-, що-небудь, віддаляти від певного місця; відтягувати: «Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх» (Марко Вовчок). 

Ця порада, однак, не має під собою ґрунту, адже друге значення у тлумачному словнику – «відвертати, відривати когось або щось від кого-, чого-небудь». Та й письменники (що вже казати про пересічних мовців) активно це друге значення вживали: «Згадка на якусь мить відволікає думи Христини від дійсності» (М. Стельмах).

Бачимо в автобусі напис: «Відволікати водія заборонено!». Усе просто і зрозуміло. То чи треба його замінювати на «Відвертати увагу водія заборонено» або «Відривати водія від дороги заборонено»? У першому випадку речення подовжилося на одне слово, а в другому – аж на два. Вживати треба те, що зручніше й коротше. Ми вже розглядали подібний випадок із «виглядати» замість «мати вигляд» у «Мовному питанні» №25. 

До того ж слова «відривати» і «відвертати» теж можна вживати у прямих значеннях: відривати – тягнучи, смикаючи, відділяти, відокремлювати частину від цілого або що-небудь прикріплене, приклеєне і т. ін., а відвертати – повертати, відводити що-небудь убік від кого-, чого-небудь. 

Отже, маємо чергову ситуацію штучного звуження слововжитку. Тому можна і перериватися на щось, і відволікатися; і відволікати когось, і відвертати чиюсь увагу. Вживайте і на мовні забобони не зважайте.

• 1 •

Наталя Марусяк: Чи правильно я розумію, що за чинним правописом слова «токшоу», «реалітішоу», «форсмажор» і «таймменеджмент» треба писати разом, а не через дефіс?

Так. Бо в українській мові немає окремих слів «тайм» (у значенні часу), «ток», «реаліті» і «форс». Ці англізми є префіксоїдами, а не самостійними словами, на відміну від частин, з яких складаються, наприклад, слова «бізнес-план» чи «фітнес-клуб», де кожна може вживатись як окреме слово. Докладно про це написано в розділі «Правопис слів разом, із дефісом, окремо» та в §36 «Складні іменники». Але постривайте, нам обіцяють зміни до правопису. Може бути таке, що згодом будемо вчити нові правила (сумно всміхнулася).

• 2 •

Віталій Охріменко: Як перекласти українською «то ли еще будет» і «а поди ж ты»?

1. Це ще не кінець. 
2. А диви; от маєш; от бач. 

• 3 •

Тетяна Калістрат: Добридень, пані Ольго. Днями операторка колцентру сказала мені, щоб я не хвилювалася щодо повернення мені коштів, бо діє їх «холдування». Що таке холдування, я не знала і попросила мені пояснити. Скажіть, будь ласка, невже люди не можуть висловлюватися по-українському?

«Холдування» – це типовий приклад українглішу. Авжеж, зрозумілою та звичною мовою це «блокування коштів». Можливо, операторка розглядає слово «блокування» як таке, що має негативний підтекст, адже блокуються кошти на банківських картках у разі якихось правопорушень, а от «холдування» буцімто, навпаки, здійснюється в інтересах клієнта (кошти бронюються, і якщо товар не викуплено, то автоматично повертаються на картку). 

• 4 •

Оксана Витязь: Пані Олю, мені бракує в українській мові відповідника до російського слова «стесняться». У нас є «соромитися», але ж воно означає «стыдиться».

Згідно зі словником, «соромитися» – це не тільки відчувати сором за когось чи за щось, а й виявляти соромʼязливість. Якщо не подобається, вживайте слово «ніяковіти».

• 5 •

Андрій Палійченко: Те, що «слякоть» українською «сльотА», я знаю. А який від нього прикметник – не знаю. Прошу підказати.

Є аж чотири варіанти. Перший, основний – сльота́вий: «Вже вечоріло. Забиралося на сльотаву, погану ніч» (Іван Франко). Другий – сльотли́вий (те саме, що сльотавий). І два розмовні: сльотяни́й і сльотни́й. Обирайте на свій смак.

• 6 •

Юлія Ківшарик: «У шоку» чи «у шоці»? Орфографічний словник подає «у шоку». Чи є взагалі якась закономірність у виборі закінчення?

Справді дивно, що не подано варіантних закінчень, як «у Кременчуку» та «у Кременчуці». Але орфографічні словники, наприклад, слово «потяг» у місцевому відмінку подають тільки «в потягу», тоді як у правописі (§ 86, місцевий відмінок іменників другої відміни) для слова «потяг» згадуються паралельні закінчення: «у потягу» й «у потязі». Маємо колізію: брати за основу правопис чи словники? Я вважаю, що помилка там, де немає логіки. У цьому випадку – алогічність саме у словниках. Тому можна і «в шоку», і «в шоці» (до речі, «в шоку» майже ніхто не вживає).

• 7 •

Михайло Тітченко: У російській мові є слово «любознательный». В українській це «допитливий». А як українською буде «любопытный»? 

Цікавий до всього.

• 8 •

Сергій Прокопчук: Усі знають, що «заказное письмо» – це «рекомендований лист». А «заказна» записка в церкві теж рекомендована, чи замовна, чи якась інакша? А молитва розрішительна чи розрішальна?

Слово «заказна» – це росіянізм. «Замовний» теж не підходить, бо має інше значення. «Рекомендована» не вживається в конфесійному стилі, тільки в офіційно-діловому. Але часто в церквах уживають саме «замовна». Люди розуміють тільки розділення на «прості» і «непрості» (з вийманням часточки з просфори – це «заказні», «замовні»). Узагалі правильно – записка на Проскомидію. А молитва відпустительна.

• 9 •

Уляна Біломорець: Пані Ольго, у новинах постійно пишуть «крах режиму». То крах чи падіння? «Крах» – це росіянізм чи ні? Є ще британсько-ірландский телесеріал про маніяка, що називається The Fall, то його переклали як «Падіння».

«Крах» – не росіянізм. Якщо у словнику Грінченка лексеми немає, тоді дивимося в повнішому та сучаснішому словнику – Кримського і Єфремова. Там це слово є, і не тільки там. Ще в Ізюмова (теж репресований мовознавець) і у словнику сталих виразів Виргана і Пилинської: «потерпеть крах – зазнати краху». Тому може бути і крах, і падіння. 

• 10 •

Тетяна Підласа: Як українською сказати «угловатая внешность»? Дякую «Главкому» за цікаву та корисну рубрику.

Якщо йдеться про гострі риси обличчя та худу статуру, то кутаста або вугласта зовнішність. Але в російській мові «угловатый» є також синонімом до слів «неказистый, невзрачный». В українській це «непоказний, неповидний, незугарний, миршавий». Дякуємо, що цікавитесь українською мовою.

«Главком»