Блекаути, мороз і обстріли: чи “витягне” мобільний зв’язок нову хвилю енергокризи

Ситуація з мобільним зв’язком у регіонах України наразі напряму залежить від роботи енергосистеми: планові та аварійні відключення електроенергії впливають на живлення обладнання, а масовані обстріли рф енергетичної інфраструктури зробили електропостачання у багатьох областях не прогнозованим.

Чи зможуть українці хоча б телефонувати один одному у блекаути, що чекає на мобільний інтернет в Україні та як енергетична криза впливає на вартість базових тарифів для населення - УНН поговорив з провідними вітчизняними мобільними операторами.

Наразі  будь-який масований удар по енергетиці автоматично б’є по телекомі: чим довші й непередбачуваніші відключення, тим частіше абоненти залишаються без Інтернету й навіть без можливості додзвонитися до рідних.

Держава та оператори звітують про "масштабне посилення автономності мереж". Однак за красивими формулюваннями ховається проста річ: зв’язок тримається доти, доки вдається залити пальне в генератори й встигнути зарядити акумулятори між відключеннями.

Ставка на акумулятори й генератори: чи це реально врятує

За даними Мінцифри, 100% базових станцій обладнані акумуляторами, понад третина – генераторами, ще 15,4 тис. генераторів оператори законтрактували додатково. 

Це має вигляд тотального укріплення мережі зв'язку. Однак на практиці батареї витримують лише короткі відключення, а генератори є далеко не всюди, їх треба обслуговувати, дозаправляти й фізично охороняти.

Так, мобільний оператор lifecell визнає: середня тривалість знеструмлень на його об’єктах у грудні 2025 року становила 8–12 годин, на початку 2026-го зросла до понад 16 годин на добу. За такого режиму батареї не встигають заряджатися, і жодні звіти про "посилену автономність" не змінюють факту: там, де немає стабільного електроживлення, зв’язок працює ривками.

Vodafone наводить інші цифри: у Києві доступність мережі під час найтриваліших вимкнень не опускалася нижче 78%, у Київській області – 75%. Але ці відсотки мало втішають абонентів, які саме в періоди пікових відключень мають тружнощі під час намагань додзвонитися рідним, так і під час необхідності скористуватися мобільним інтернетом. 

Оператори фактично визнають: реальна якість зв’язку визначається не стільки інвестиціями, скільки станом енергетики в конкретній області. Там, де працюють хоч якісь планові графіки, ситуація більш-менш керована. Там, де енергетична інфраструктура розбита, а відключення тривають по 10–20 годин і більше, мережі "просідають", а базові станції працюють від генераторів на мінімальних налаштуваннях або просто вимикаються.

Vodafone називає серед відносно стабільних регіонів Кіровоградську, Житомирську, Львівську та Рівненську області, де працездатність мережі наближається до 100%.  

lifecell повідомляє про роботу понад 90% мережі загалом по країні, Vodafone – про близько 87%.

Однак за цими середніми цифрами майже завжди стоять конкретні райони, які залишаються в інформаційній тиші саме тоді, коли вона найбільш небезпечна.

Технічні обмеження, про які зазвичай не говорять

Оператори визнають: забезпечити цілодобову роботу всієї мережі лише на генераторах фізично неможливо. Частину базових станцій просто не вдається дооснастити через розміщення на дахах чи технічні обмеження. Аварійні бригади змушені обирати, куди везти генератор і пальне в першу чергу, особливо коли паралельно треба відновлювати об’єкти після обстрілів.

Навіть сучасні літієві батареї з функцією самопідігріву мають межу: їм потрібно 3–4 години безперервного живлення для повного заряду. Морози, зростання навантаження – коли 60% користувачів фіксованого інтернету під час відключення переходять на мобільний – скорочують час автономної роботи й ще швидше "з’їдають" запас енергії. Фактично мережа працює на межі технічних можливостей, а резерви витрачаються на підтримку мінімальної функціональності, а не на реальний запас міцності.

Оператори радять українцям ощадливо користуватися інтернетом, уникати важкого відеоконтенту, заживлювати домашні роутери від пауербанків, аби не навантажувати мобільну мережу. 

Це практичні поради, але вони свідчать про інше: навіть після мільярдних інвестицій система залишається нестійкою і значною мірою перекладає відповідальність за її роботу на самих абонентів.

Батареї, генератори, сонячні станції: як в Україні намагаються реанімувати мобільний зв'язок 

lifecell звітує, що понад 94% його мережі здатні працювати автономно до 10 годин за умови повного заряду батарей. Для цього оператор закупив 48 тис. літієвих батарей, понад 45 тис. уже встановлено, додатково придбано 3500 генераторів. Інвестиції в енергомодернізацію оцінюють більш ніж у 2 млрд грн.

Vodafone говорить про восьмиразове зростання парку літієвих АКБ за два роки, запуск понад 20 тис. нових батарей, збільшення кількості генераторів, створення стратегічних запасів пального та запуск перших сотні об’єктів на сонячному живленні.

Це масштабні витрати, і оператори не приховують: блекаути вже б’ють по собівартості послуг. Пальне, логістика, ремонт обладнання, понаднормова робота інженерів, втрати через пошкодження інфраструктури – усе це закладається в тарифи. Vodafone прямо говорить, що проблеми зі світлом впливають на вартість послуг від початку повномасштабної війни, lifecell – про зростання операційних витрат і дефіцит кадрів.

Тарифи доступні, але не безмежно

Формально всі три оператори запевняють: перегляд вартості тарифів відбувається лише на основі економічних розрахунків, а клієнтів попередять заздалегідь. На практиці ж українці вже кілька разів бачили "оновлення лінійок" із подорожчанням послуг, тоді як якість зв’язку в умовах блекаутів погіршується.

lifecell говорить, що прагне зберігати конкурентність і доступність пропозицій. Vodafone наголошує на мільярдних інвестиціях, які нібито виправдовують нові тарифи. "Київстар" традиційно посилається на "обґрунтовані економічні розрахунки".

При цьому жоден із операторів не дає чіткої відповіді, чи буде чергове підвищення цін у разі нового масованого удару по енергетиці. Досвід минулих років показує, що ризик далекий від нульового.

Зв’язок як вразливий нерв країни під час війни 

Мобільний зв’язок у час війни й блекаутів — базова інфраструктура безпеки для українців. Сотні генераторів, тисячі батарей, нові технології на кшталт супутникового DirecttoCell справді посилюють стійкість мереж. Але поки енергосистема залишається вразливою, мобільний зв’язок також буде "крихким".

Оператори роблять багато, але їхня стійкість має межі. І що довше триває енергокриза, то більше шансів, що її ціну українці відчуватимуть навіть у рахунках за мобільні послуги.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що інфраструктура найбільшого українського оператора мобільного зв'язку "Київстар" після масованих атак рф на енергетику у дев'яти областях відключена від електропостачання на 40-60%.