Крім територій: політолог назвав ще одне проблемне питання під час перемовин
Крім територій: політолог назвав ще одне проблемне питання під час перемовин

Крім територій: політолог назвав ще одне проблемне питання під час перемовин

Політолог Вадим Денисенко в ефірі 24 Каналу пояснив, що переговори вже давно не зводяться лише до територій. Він окреслив ще одне ключове питання, навколо якого насправді й точитимуться найжорсткіші дискусії між сторонами.

Яке питання стане ключовим, окрім територій?

Обмін полоненими, про який домовилися під час переговорів, варто сприймати передусім як політичний сигнал, а не гуманітарний прорив. Для Кремля такі кроки завжди були інструментом тактики, який використовується тоді, коли це вигідно в переговорах із Заходом. Саме тому нинішній обмін політолог пов'язав із бажанням Путіна не загострювати відносини з Дональдом Трампом і продемонструвати бодай мінімальний результат.

Обміни для Путіна – це не гуманітарна місія, а виключно політичний інструмент,
– пояснив Денисенко.

Він зазначив, що реальний переговорний процес зараз іде за умовною формулою, де питання територій тимчасово винесене за дужки. За його словами, сторони намагаються погодити інший блок пунктів, який має створити рамку для подальших рішень. Саме в межах цих пунктів і можна говорити про обережний прогрес, хоча його зміст публічно майже не розкривається.

Зараз переговори йдуть за формулою, коли території відкладають, а всі інші пункти намагаються узгодити,
– зауважив політолог.

Окрім територіального питання існує ще один ключовий вузол, без якого завершення війни неможливе. Йдеться про санкції проти Росії, які для Кремля є не менш принциповими, ніж питання контролю над захопленими землями. Саме навколо цих двох тем, за його словами, і точитиметься фінальна боротьба, тоді як усі інші пункти залишатимуться допоміжними.

План із 20 пунктів є рамкою, а не готовою угодою

Вадим Денисенко пояснив, що так званий план із 20 пунктів, який фігурує в переговорах, не є російською пропозицією і не може сприйматися як фінальний документ. За його словами, йдеться про робочу рамку, сформовану у взаємодії України та США, яка з часом уже змінювалася і ще може трансформуватися залежно від перебігу перемовин.

Нагадаємо, Володимир Зеленський публічно розкрив зміст 20-пунктного мирного плану, який назвав рамковим драфтом завершення війни між Україною, США, Європою та Росією. Документ передбачає підтвердження суверенітету України, гарантії безпеки за участі США, НАТО та Європи, фіксацію чисельності ЗСУ, вступ України до ЄС у визначений термін, механізми контролю припинення вогню та складні територіальні компроміси, які пропонують обговорювати лише на рівні лідерів.

Він наголосив, що ключове питання навмисно винесене за межі цього переліку. Йдеться про території, наповнення яких значно ширше, ніж просто географічні назви. Саме навколо цього пункту, разом із темою санкцій проти Росії, і точитимуться фінальні дискусії.

Є два вузлові питання, без яких завершення війни неможливе – це територія і санкції,
– наголосив політолог.

Участь України в переговорах не є вибором між оптимізмом і песимізмом. Це вимушена стратегія, яка дозволяє зберігати суб'єктність і не віддавати ініціативу іншим учасникам процесу, навіть усвідомлюючи жорсткість позиції Кремля.

Київ не може вийти з переговорів

Участь України в переговорах не означає ілюзій щодо готовності Росії до компромісів. Для Києва це вимушений процес, від якого немає простого шляху відмовитися без втрат. Навіть за відсутності швидкого результату переговори залишаються інструментом, який дає змогу повертати людей і тримати міжнародну коаліцію в робочому стані.

Вийти з переговорів – це найбільш безглузда річ, яка тільки може бути,
– зазначив Денисенко.

Він наголосив, що будь-яке завершення великих воєн є тривалим і нерівним процесом, з паузами, провалами та новими ескалаціями. За його словами, очікувати швидкого фіналу в ситуації повномасштабної війни було б нереалістично, а самі переговори можуть тривати місяцями, перш ніж сторони взагалі підійдуть до фінальних питань.

Будь-який процес закінчення воєн завжди довготривалий і передбачає багато раундів,
– пояснив політолог.

Денисенко додав, що навіть обмежені результати мають значення, бо створюють конкретний ефект тут і зараз. Він звернув увагу, що саме переговорний формат дозволив повернути з полону сотні українців, і це, за його словами, є достатнім аргументом, щоб не відмовлятися від діалогу, навіть розуміючи всі ризики і складність цього шляху.

Чи здатні делегації ухвалювати рішення самостійно?

Навіть якщо склад російської делегації став більш "робочим" і професійним, це не означає, що на переговорах з'явився простір для швидких рішень. У таких процесах делегації діють у межах чітких директив і не можуть виходити за рамки, які визначило політичне керівництво. Тому зміна персоналій може впливати на тон і технічну якість розмови, але не скасовує головного обмеження: фінальні рішення ухвалюються на найвищому рівні.

Ні українська, ні американська, ні російська сторона не можуть ухвалювати якісь моменти без погодження із вищим політичним керівництвом,
– зазначив Денисенко.

Він додав, що це пояснює, чому навіть за наявності прогресу в окремих пунктах сторони не поспішають робити гучні заяви. Переговори, за його словами, можуть бути предметними і навіть давати тактичні результати, але ключові вузли, зокрема території та санкції, залишатимуться заблокованими доти, доки політичні лідери не будуть готові взяти на себе відповідальність за остаточну формулу.

Що відомо про мирні переговори:

  • Дводенні переговори України, США та Росії в Абу-Дабі не принесли прориву з ключового питання Донбасу, повідомляє The Wall Street Journal. Сторони зосередилися на технічних аспектах припинення вогню та механізмах фіксації порушень, а також змогли домовитися про обмін військовополоненими. Українська позиція залишається незмінною – збереження чинної лінії зіткнення без передачі територій, тоді як Росія наполягає на усуненні військової присутності України на Донбасі.
  • Синхронні телефонні розмови світових лідерів під час переговорів в Абу-Дабі не означають швидких рішень, вважає аналітик Валерій Клочок. За його словами, ці контакти радше фіксують вплив і інтереси гравців у війні на виснаження. Він наголосив, що і Україна, і Росія впираються в обмежені ресурси, а переговори визначаються не заявами, а прагненням політичних еліт зберегти власне майбутнє. Окремо він зазначив роль Китаю, який, за його оцінкою, мовчки підтримує Росію, отримуючи з війни вигоди.
  • Росія продовжує наполягати на максималістських вимогах і відкидає безпекові гарантії для України, зокрема розміщення іноземного контингенту після війни, йдеться в аналізі Institute for the Study of War. Кремль заявляє, що завершення війни можливе лише з урахуванням так званих "корінних причин", під якими маються на увазі послаблення української армії, політичні зміни в Україні та обмеження ролі НАТО. Аналітики вважають, що такі заяви формують підґрунтя для затягування переговорів і відмови від компромісів.
Источник материала
loader
loader