Д/день С/святого Валентина: як відзначати грамотно? 10 запитань до мовознавиці

«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії. Їх можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

Свято всіх закоханих – релігійне чи світське? Відповідаю: і релігійне, і світське. Святий Валентин справді існував, це – ранньохристиянський єпископ і мученик, частина мощів якого зберігається в Україні – в Самборі (вже понад 260 років).

А тепер розгляньмо §53 правопису «Назви, повʼязані з релігією». Він містить таку примітку: «Слова апостол, святий, преподобний, мученик та ін. пишемо з малої букви: апостол Матвій, святий Пантелеймон, свята великомучениця Варвара, преподобний Серафим Саровський, блаженна Феодора. Але Пресвята Богородиця, Свята Трійця, собор Святого Петра».

У цьому ж параграфі є пункт про написання назв релігійних свят: «З великої букви пишемо назви релігійних свят і постів, а також окремих днів, що стосуються цих періодів: Благовіщення, Великдень, Петра й Павла, Покрова, Різдво, Великий піст, Різдвяний піст, Петрівка, Пилипівка, Спасівка, Страсний тиждень, Страсна п’ятниця».

Ви, мабуть, помітили, що в прикладах немає жодної назви зі словом «день». Тобто укладачі правопису пишуть просто «Петра й Павла» (але це очевидно, що імена завжди з великої!). Так само ми можемо лише здогадуватися, з якої літери писати в назвах свят слово «святого». Це одне з численних недопрацювань правопису.

Чому в людей узагалі виникають запитання, як це писати? Бо воду скаламутив словник-довідник В. Жайворонка «Велика чи мала літера?» (2008 р.), згідно з яким у назвах церковно-календарних свят «день» треба писати з малої, а «святого», «преподобного» тощо – з великої: день Апостола Андрія Первозваного, день Великомученика Георгія Побідоносця, день Преподобного Олексія, день Святого Дмитра, день Святої Варвари та ін. Однак це суперечить не тільки правопису, а й церковній традиції, в якій лики святості пишуть з малої і скорочують ось так: св., прп., ап., вмч. тощо.

Отже, назви релігійних свят треба писати так: День святого Валентина, День святого Миколая, День святої Варвари, День апостолів Петра і Павла.

• 1 •

Юлія Костик: Дуже гарне слово («пальчатки». Ідеться про допис Ольги Васильєвої в соцмережі – ред.). А ще не можу добрати відповідника до слова «будильник», може підкажете?

Так, слово «пальчатка» на позначення рукавиці з відділеннями для кожного пальця є в усіх словниках (від Грінченка до СУМ-20) та має велику давність і широку географію вжитку: Волинь, Поділля, Полісся, Сіверщина та інші куточки України (також є варіант «пальчата»). Мрію, щоб магазини почали розрізняти ці два товари: рукавички та пальчатки. А слово «будильник» має гарний синонім у всіх старих словниках: буди́ло. [Годи́нник з буди́лом]. 

• 2 •

Андрій Миколайович: Скажіть будь ласка як буде українською мовою химическая завивка волос? Дякую.

У значенні процесу – завивання: «Панночка сиділа коло вікна.., на столику горіла спиртова лампочка і грілися щипці для завивання волосся» (Леся Українка). У значенні зачіски (завите волосся) – завивка: «Дівчата стрижені і в завивках, спідничини вузенькі, до колін, з розпіркою ззаду» (Григорій Тютюнник). Тому обирайте залежно від контексту: хімзавивання чи хімзавивка. 

• 3 •

Гордій Здоренко: Чи є в українській мові слово «ширинка»? Йдеться про застібку на штанях чи шортах.

Є, але пишеться інакше: ширінка або ширінька

• 4 •

Наталія Лебідь: Яке значення дієслова «леліти»? Річ у тім, що словники подають «блищати», «виблискувати». Я б ще додала – «пишатися», «красуватися». Бо у відомій обрядовій пісні співається: «Вербовая дощечка, дощечка, / Ходить по ній Насточка, Насточка, / На все поле леліє, леліє, / Звідки милий приїде, приїде». Але сьогодні я почула невідому мені повстанську колядку, де це слово вжите в абсолютно незрозумілому значенні, та ще й в перехідній формі, тобто із «-ся»: «гріх за це ЛЕЛІВСЯ». Щоб зрозуміти контекст, додаю фрагмент тексту колядки: «Питаються діти: Де наш батько дівся?.. А батькові на чужині Гріх за це лелівся...»

Так, «леліти» – це «блищати» (від нього лелітка – блискуче кружальце, яким прикрашають одяг). Але є і «лелітися» – майоріти, виднітися (словник Кримського). Тобто, на мою думку, батькові на чужині за опір «світив» гріх (у значенні «покарання»). «Закули-закули, В тюрми посадили, Тисячами невільників Україну вкрили... Ой, поможи, Боже, Все це перебути, Нашій неньці Україні Воленьку здобути!».

• 5 •

Степан Онищук: Як ви прокоментуєте слово «лента» в пісні «Ах, лента за лентою – набої подавай, Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!»? Це ж росіянізм?

«Лента» – запозичення з німецької мови через російську. Linte – «стрічка, стьожка», від латинського lintea (прикм. жін. p.), linteus (чол. p.) «лляний, полотняний», похідного від līnum «льон». Сучасний академічний тлумачний словник маркує «ленту» як рідковживане («те саме, що стрічка»). Утім, це слово вживали й класики: «Через плече [у пана] лента широка та червона, на плечах золоті китиці як жар горять, а від самого так і сяє, просто і не дивися!» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Ой піду я на торг, на торжочок, Та куплю собі шаблю золотую, А до шаблі ленту голубую» (П. Чубинський). У сучасній мові лента з повстанської пісні – це патронна (набійна) стрічка.

• 6 •

Наталія Чубина: А слово «безневинна» є синонімом «невинна»? Чи це заперечення невинності?

«Безневинна» за словником – те саме, що «безвинна». Можна вживати обидва слова, але краще віддавати перевагу логічнішому – «безвинна». 

• 7 •

Василь Клавдюк: Чи можна казати «кіт балдіє на батареї»? Балдіти – літературне слово?

Це вульгаризм. А кіт чманіє або чуманіє.

• 8 •

Сашко Марчевський: Побачив у СУМ-20 таку словникову статтю: «БОРТ, ч. 1. род. у. Бокова стінка судна, літака і т. ін.; бічна частина палуби». Навіщо навели два цих слова? 

«Боковий» подане з приміткою «те саме, що бічний». Тобто це дублетні форми. Можливо, не уніфікували саме для того, щоб показати правомірність обох слів. Особисто я ніколи не вживаю «боковий», адже «бічний» автентичніше. Мені його вистачає.

• 9 •

Юлія Сергієнко: Чи можна збивати яйця вінчиком?

«Вінчик» у словнику – розмовне. Це запозичення з російської. В українській мові пристрій для збивання яєць, протертих овочів і т. ін. на піну – це віничок. 

• 10 •

Олена Кузнєцова: Добрий день. Цікавить, куди ставиться наголос у таких прикметниках: приліжкова (напр. тумбочка), настегнова (напр. повʼязка). Дякую.

Гадаю, якщо ліжкови́й, стегнови́й, то й приліжкова́, настегнова́. 

«Главком»