Міндічгейт 2.0. Проміжні підсумки

1. Звільнення Умєрова, видається, тепер вже є лише питанням часу. І воно різко ослабить президента. Якщо хочете, це помістить його в певну пустоту, де поруч нема людини, на яку він може опиратися. За своїм психотипом Володимир Зеленський потребує біля себе "менеджера- консільєрі", який організовує процеси, запущені творчою натурою президента. Таким менеджером багато років був Шефір. Богдан не прижився, бо не міг через склад своєї особистості, виконувати цю роль. Він хотів керувати Зеленським, а той не міг цього допустити. Єрмак ідеально вписався в цю гру. Умеров, безумовно, далекий від талантів Єрмака, але якщо немає гербового паперу, як відомо, пишемо на простому. 

Втрата Умерова стане серйозним викликом для Зеленського саме тому, що поряд не проглядається цього "менеджера-консільєрі".

2. Я вже доволі багато писав і говорив, що загальноукраїнський внутрішній порядок денний задає лише два субʼєкти: президент та антикорупціонери. При чому президент задає його майже виключно через свою зовнішньополітичну активність. А антикорупціонери цей порядок денний задають виключно через корупційні звинувачення певних персон. 

Читайте також: Хто "злив" "файли Міндіча"

Є ще низка вагомих з електорального погляду бульбашок, які тримаються на ненависті до… (тут кожен може поставити те, що побажає). Простіше кажучи, у нас є величезна проблема з позитивним порядком денним всередині країни. Позитивний порядок денний — це не про рожевих поні й тим більше не про є-Бачок.

Це складний багаторівневий діалог про те, як нам виходити з нинішньої політичної, соціальної, економічної, корупційної та демографічної задниці. Міндіч-гейт, чи точніше його обговорення, на жаль, не породжує таку дискусію. 

3. Повторюся: ідеологи бульбашок працюють на пониження рейтингів супротивників і консолідації свого електорату навколо ворога, але без створення власної позитивної картини майбутнього. На жаль, наша дискусія звелася до того, хто злив плівки (НАБУ чи адвокати) та до контрпродуктивного (виражуся мʼяко) скандалу навколо виробника далекобійних дронів та ракет. 

4. Варто звернути увагу на ще один надважливий момент: суспільство стоїть на роздоріжжі між страхом порушити поганий, але умовно безпечний статус кво та бажанням покарати корупціонерів. Оцінка дій ворожих сторін буде залежати саме від цього балансу і наслідків його змін. 

5. Є ще один суто технологічний момент. Наш ухил в Telegram як ключовий інформаційний ресурс країни, в принципі, різко ускладнює створення позитивного порядку денного. Telegram за своєю суттю, мережа, яка слабо налаштована на створення довготривалого позитиву. А в наших умовах це майже нереалістично. Тому, шановні політтехнологи, якщо ви надумаєте створювати позитивну картину світу, не лінуйтеся будувати екосистеми, де Telegram - лише елемент для розгону сигналу.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог, керівник аналітичного центру Ділова Столиця

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.