Корупція чи війна? В опитуванні КМІС українці відповіли, що вважають більшою загрозою

Найбільшою загрозою для держави українці у відкритих запитаннях називають війну, але якщо обирати поміж російською агресією та корупцією – більше схиляються до другого. Про це свідчать підсумки всеукраїнського опитування громадської думки від Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Інститут нагадав про своє дослідження в лютому, коли соціологи у відкритій формі запитували в українців, що є найбільшими викликами для них і для України. Тоді 65% назвали війну, а 29% – корупцію.

У новому дослідженні КМІС запитував у форматі "або-або": корупція у владі чи воєнна агресія Росії є більшою небезпекою:

→ корупцію назвали 54%;

→ війну – 39%;

→ не змогли визначитися – 7%.

КМІС помітив: що менше респонденти довіряють Володимиру Зеленському як президенту, то частіше вибирали корупцію як страшнішу загрозу. Так, серед тих, хто "зовсім не довіряє" президенту це 76%, які згадують корупцію, проти 16%, які говорять про війну.

Серед тих, хто радше не довіряє, також переважає думка про корупцію: 56% проти 37%.

Радше довіряють – там 50/50.

А хто цілком довіряє Зеленському, серед тих трохи переважають респонденти, хто вважає війну більшою загрозою: 52% проти 42%.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати опитування на цю тему, вважає хибним уявлення, нібито корупція гірша. Адже війна ставить під загрозу існування України. Він нагадує, що й РФ для своїх дестабілізаційних інформаційних кампаній використовує корупцію в Україні як одну з найчутливіших тем-тригерів для суспільства.

"Ми маємо апелювати до того, що хай які недосконалі наші інституції та наша боротьба з корупцією, але ми все ж рухаємо вперед", – додав Грушецький.

Методологія дослідження. Опитування проведене 20-27 квітня 2026 року методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних номерів: опитано 1005 дорослих респондентів на підконтрольній уряду території України (без громадян за кордоном і жителів окупованих територій, окрім внутрішньо переміщених осіб). Статистична похибка за звичайних умов не перевищує 4,1%.