Не тільки "тиснути на кнопки": начальник групи БпЛА розвіяв міфи про роботу дронарів

Про це в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів "Рішала" – начальник групи безпілотних систем штабу 6 батальйону 12 окремої бригади спецпризначення "Азов". Раніше він працював оператором дронів.

Чи правда, що оператори дронів можуть битися віч-на-віч з росіянами в ближньому бою?

За словами "Рішали", його бійці готові зустріти ворога у ближньому бою. І мова не тільки про пілотів БпЛА. Військових учать цього, часто проводять навчання.

Річ у тім, що може бути несприятлива погода і радіорозвідка не може нормально працювати. Тоді противника можна виявити тільки візуально або на слух.

Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

У нас таких випадків немає, бо в нас лінія оборони вибудована грамотно і логічно, але знаю, що загалом таке є. (...) Такі випадки мають місце і треба адаптовуватися – розуміти, які сектори проглядаються, розуміти, де ворог не може пройти, спостерігати й доповідати про обставини в несприятливих погодних умовах,
– розповів "Рішала".

Захисник пояснив: якщо мова про місто, де ще збереглися якісь будинки, росіяни цілком можуть сховатися там. І просочитися крізь позиції Сил оборони, таким чином зайшовши в тил.

Зверніть увагу! У свіжому огляді ISW за 19 травня приділено багато уваги цій російській тактиці інфільтрації. Наприклад, на Харківщині ворог до неї повернувся, коли зазнав великих втрат. Натомість у Запорізькій області, а саме на Гуляйпільському напрямку, інфільтрація вже не дає росіянам результатів. А ще аналітики Інституту вивчення війни розповіли, що виявили новий безпілотний підрозділ Росії – ВБС "Гермес" на Лиманському напрямку.

Захисник також сказав, що не можна назвати когось одного, за ким полюють окупанти. Не можна виділити операторів ударних дронів чи аеророзвідників, адже ворог "шукає усіх."

"Засоби, якими будуть намагатися уразити наші екіпажі, відрізняються залежно від дальності та можливості. Але пілотів завжди активно шукають. А ми використовуємо засоби маскування, комунікацію з пунктами управління для того, щоб не "спалити" свою позицію. Пілоти – пріоритетна ціль, бо вони проводять більшість уражень. Пріоритету між ударними та аеророзвідкою, думаю, не ставлять. Якщо екіпаж знаходять – по ньому працюють, чим можуть", – висловився він.

Чи правда, що українські оператори БпЛА можуть працювати з інших країн?

Міністр оборони Михайло Федоров 23 квітня заявив, що тепер пілоти малої ППО не прив'язані до бойових позицій і можуть знищувати повітряні цілі, перебуваючи у захищених центрах у тилу або навіть за межами країни. Тобто здатні збивати цілі на дистанціях у сотні та тисячі кілометрів від оператора.

Пілот більше не прив'язаний до позиції. Дрон у небі – управління із захищеного середовища в Києві, Львові чи навіть за кордоном,
– заявив Федоров.

Він пояснив, що це підвищує ефективність перехоплення, мінімізує ризики для операторів та дає змогу масштабувати спроможності без прив'язки до фронту.

Понад 10 українських виробників успішно інтегрували рішення для віддаленого керування в свої оборонні системи.