Наступні обстріли Києва та страхи Кремля – до чого готуватися

Все, що зараз відбувається, – частина плану росіян з "примушування до переговорів". Але все це остаточно перетворюється в театр для одного глядача. І якщо весь 2025 рік росіяни грали виставу для Трампа, зараз оточення Путіна грає виставу для нього самого.

Вперше за час війни російський режим перейшов від наступу до самозахисту.

Я зараз не про фронт. Я про внутрішню логіку дій, наслідком яких стала навʼязлива спроба сконцентруватися на обстрілах, перш за все на центрі Києва.

В основі цієї логіки лежать три аспекти:

Перше – психологія самого Путіна, який розуміє, що його принизили, і він має відповісти за приниження.

Друге – бажання сподобатися "ура-патріотам" і частині військових, які дедалі більше перетворюються на опозицію Путіну. Вони чотири роки просять Путіна бити по "центрах ухвалення рішень". Удари такі були, але росіяни все ж не дозволяли собі аж так бездумно і в таких кількостях витрачати ракети. Зараз, схоже, ухвалено рішення зробити кілька хвиль таких масованих атак, навіть якщо потім треба буде накопичувати кілька місяців відповідні запаси. Тут нема воєнної логіки. Повторюся – це логіка театру для одного глядача, якому це страшенно має сподобатися. Мені здається, хоч тут я і не спеціаліст, атак, подібних до попередньої, не може бути більше ніж 3-4. Більше просто нема ресурсу.

Третє – минулого тижня Путін звернувся до українських військовослужбовців із закликом "здаватися". Опосередковано це свідчить про ті ілюзії, які концентруються в його голові. І які доносить йому вище воєнне керівництво.

Ідеальним проміжковим завершенням такої ракетної операції для Кремля, схоже, мало б бути пряме попадання в будинок Офісу президента. І в ідеалі, щоб потім США та ЄС почали тиснути на Україну вимагати просити миру чи хоча б нового раунду переговорів.

Ще раз: це не логіка війни. Це логіка театру одного глядача. Але ця логіка – не про останній, завершальний етап війни. Це логіка дрібної тактики на наступний місяць. Якщо бути більш точним – це логіка піару, а не війни. На жаль, дуже чорного для нас піару. Повторюся, автори цієї ідеї вважають, що після цього настане злам не в війні, а в переговорах.

У російських елітах поки не існує ніякого бунту. Досі вони вовтузилися і вовтузяться між собою заради одного: отримати добро від Путіна як головного арбітра. Зараз зросла кількість незадоволених новими правилами арбітражу, які передбачають різке обмеження кількості недоторканних.

Але логіка Путіна полягає в тому, що недоторканність 30 людей з його найближчого оточення плюс вищої ланки ФСБ та ФСО вберігає його від будь-яких переворотів. І в цьому є серйозний резон.

Ми справді наблизилися до появи "елітної фронди" у РФ. Але її ще точно немає, і зробити так, щоб її не стало – головна задача Путіна.

Натомість Захід, схоже, не мислить категоріями спроб створити цю саму "фронду". Захід мислить в категоріях вічності Путіна. А це, безумовно, впливає на російські еліти.

Оригінал