Інтерв'ю Хмари для Лори Лумер: Україна діє асиметрично проти Росії

Тимчасовий виконувач обов'язків міністра оборони України Євгеній Хмара пояснив принципову різницю між російськими та українськими ударами: Москва свідомо тероризує цивільне населення, тоді як Київ б'є по військово-промисловому комплексу ворога. Про це він заявив в інтерв'ю американському виданню Loomered, яке належить блогерці Лорі Лумер, пише «Главком».

Чому Росія б'є по цивільних, а Україна – по військових

Розмова відбулася в Києві невдовзі після того, як Лумер повернулася зі сходу України, де на власні очі побачила наслідки російських ударів – зокрема ділянку дороги під Харковом, де серія атак дронів перетворила на руїни автозаправні станції та пожежну частину. Це й підштовхнуло журналістку запитати, чому Росія свідомо цілить по невійськових об'єктах і чим українські удари по території РФ відрізняються від російських.

«Росія зацікавлена в тероризуванні цивільних. Україна зацікавлена в захисті своїх людей», – відповів Хмара.

За його словами, поки Москва намагається зробити повсякденне життя українців нестерпним, Київ свідомо зосереджується на об'єктах, які живлять військову машину Росії, – нафтопереробних заводах, транспортних вузлах та інших елементах військово-промислового комплексу.

Формула «2% від завданої шкоди»

Хмара пояснив, чому Україна не може вести війну на виснаження за принципом «удар за удар» проти набагато більшої армії.

«Ми не можемо відповідати ударом на удар. Ми маємо діяти асиметрично», – наголосив він.

Як пояснив Хмара, далекобійні удари по російській нафтовій інфраструктурі та розвиток дронових технологій покликані завдавати Росії втрат, які значно перевищують витрати України на їх проведення. Мета – аби вартість українських ударів становила близько 2% від шкоди, якої вони завдають ворогу. До цієї ж логіки він відніс і спецоперацію «Павутина» – атаку дронів на російський флот стратегічних бомбардувальників, яку провів підрозділ, яким Хмара раніше командував.

Досвід «Альфи» і принципи роботи з військовими

До призначення в Міноборони Хмара очолював елітний Центр спеціальних операцій «А» СБУ, а згодом недовго керував усією службою. За його словами, роки планування бойових операцій дали йому те, чого не дає жодна кабінетна посада, – чітке розуміння того, що працює на полі бою.

«У мене в голові є реальна картина того, що використовується, що можна застосовувати проти ворога і що може бути найефективнішим надалі», – розповів він.

Один із принципів, якого Хмара дотримується й на новій посаді: «Не відправляй людину туди, куди не готовий піти сам». За його словами, воїни знають, що він ніколи не попросить їх ризикувати так, як сам не був би готовий.

Пріоритети Міноборони: логістика, ППО і Patriot

Серед пріоритетів на новій посаді Хмара назвав захист маршрутів постачання від російських дронів і вчасне постачання підрозділам необхідних ресурсів. Окремо він наголосив на критичній потребі України у виробництві власних ракет-перехоплювачів Patriot для захисту від російських балістичних атак – на його думку, це згодом дозволило б Україні ділитися ресурсами й з американськими партнерами.

Партнерство із США та особисте

Хмара також говорив про роль штучного інтелекту та інновацій на полі бою, мобілізацію й зростаюче значення інформаційної війни, зазначивши, що майбутні конфлікти виграватимуть ті, хто швидше адаптується і максимально береже життя людей. Він висловив сподівання, що співпраця України та США переросте у довгострокове стратегічне партнерство, у якому обидві сторони навчатимуться одна в одної.

Наприкінці розмови Хмара розповів про особистий вимір війни: він втратив на фронті брата, а сам має двох синів – 11 і дев'ять років. Його особиста мета – завершити бойові дії до того, як діти досягнуть призовного віку.