Консервований перець, начинений баклажанами: томатний сік робить смак ще глибшим

Консервований перець із баклажановою начинкою виходить не просто пікантним – у ньому добре відчувається томатний акцент, який робить смак глибшим Пояснюємо, як приготувати цю консервацію за рецептом SHUBA і чому перець у кулінарії має таку давню історію.

Що робить цю заготівлю особливою?

У цій страві перець працює не як проста оболонка. Його наповнюють рулетиками з баклажанів, змащеними сумішшю часнику та петрушки, а потім заливають томатним соком. Саме томатний сік робить смак насиченішим і допомагає заготівлі не губитися після зберігання.

За задумом рецепта це може бути не лише закуска на зиму, а й вегетаріанська основна страва або гарнір. Найкраще вона поєднується з нейтральними гарнірами, наприклад, з кускусом.

• Час: 35 хвилин
• Порцій: 4

Інгредієнти:
– 1 кілограм солодкого перцю;
– 500 грамів баклажанів;
– 200 грамів часнику;
– 50 грамів петрушки;
– 200 мілілітрів соняшникової олії;
– 200 мілілітрів оцту;
– 200 мілілітрів води;
– 100 грамів цукру;
– 50 грамів солі;
– 300 мілілітрів томатного соку;
– 2 лаврові листки.

24 Канал – у WhatsApp Підпишіться, щоб не загубити і читати перевірені новини Додати

Приготування:

1. Овочі й зелень помийте. Перець почистьте від серцевин, баклажани наріжте пластинками.
2. Часник почистьте і пропустіть через прес, петрушку подрібніть і змішайте.
3. У каструлю налийте воду, додайте олію, оцет, цукор, сіль і лаврові листки, доведіть до кипіння.
4. Покладіть у киплячий маринад перець і баклажани. Варіть 7 хвилин, потім відкиньте на друшляк і дайте трохи охолонути.
5. Пластинки баклажанів намастіть масою з часнику і петрушки, зверніть рулетиками й начиняйте ними перці – по кілька штук в один перець.
6. Укладіть перці в стерилізовані банки, залийте киплячим томатним соком і накрийте кришками.
7. Стерилізуйте 20 хвилин, закатайте стерилізованими кришками й зберігайте в прохолодному місці.

Чому перець так добре працює в консервації

Перець має давню історію: солодкий болгарський перець і гострі перці з роду Capsicum походять із Месо та Південної Америки. Після епохи Великих географічних відкриттів вони швидко поширилися світом і стали звичними в європейських кухнях.

Цікаво, що слово "pepper" для плодів Capsicum закріпилося в англійській мові лише у XVIII столітті – значно пізніше, ніж сама рослина потрапила до Європи.

Ще один важливий факт: пекучість перців визначають не "смаком гостроти", а капсаїциноїдами – особливими алкалоїдами, які містяться лише в перцях роду Capsicum. Дослідження UC Davis показують, що ця ознака еволюціонувала як захист рослини від ссавців.