Чи може скриншот з Telegram чи Instagram стати доказом у суді: реальні випадки

Ваше фото чи відео в Instagram, геомітка у Google Maps чи коротке повідомлення в Telegram — це не просто особистий цифровий слід, а потенційні докази у матеріалах кримінальної або цивільної справи. Завдяки методам OSINT (розвідки на основі відкритих джерел) правоохоронці та суди дедалі частіше перетворюють звичайні дописи в мережі на вироки та штрафи. Розберемося, як публікації з інтернету стають доказами в українських судах і де проходить межа між звичайним скриншотом та офіційним документом.

Яка інформація з інтернету може стати доказом

Українське законодавство не містить окремого визначення OSINT. Тому суди застосовують загальні правила щодо електронних і письмових доказів та оцінюють кожен матеріал окремо.

Слідчі або інші учасники процесу можуть знаходити відкриті дані у соцмережах, Telegram, картах, на сайтах державних органів, у ЗМІ та відкритих базах. Наприклад, це може бути скриншот сторінки, відео із соцмережі, публікація, координати на карті або документ, завантажений із відкритого сайту. Але суду важливо не лише побачити такий матеріал. Потрібно пояснити, де його знайшли, коли отримали, як зафіксували та чи не змінювали його.

Саме тому звичайного скриншота інколи недостатньо. Для складніших справ можуть фіксувати адресу сторінки, технічні дані, час доступу, створювати цифрову копію матеріалу та зберігати її так, щоб можна було простежити подальше використання.

Чому важливий “ланцюг зберігання”

Одна з головних проблем цифрових доказів — довести, що файл або публікація залишилися незмінними після їхнього виявлення. Захист може заявити, що зображення відредагували, відео змонтували або сторінку змінили.

Це особливо актуально в нинішні часи активного розвитку генеративного ШІ, здатного створювати достовірні фото та відео. Тому під час роботи з такими матеріалами важливо зафіксувати початковий стан джерела, зберегти копію та документувати всі етапи роботи з ними.

Якщо виникають серйозні сумніви, суд може призначити комп’ютерно-технічну, текстову або фототехнічну експертизу.

Як OSINT допомагає у справах про воєнні злочини

Найбільше значення відкриті джерела отримали у розслідуваннях воєнних злочинів. За допомогою карт, соціальних мереж, Telegram та публікацій у медіа можна відновлювати послідовність подій, встановлювати місце злочину й ідентифікувати задіяних людей.

У справі про розстріл цивільного буксира біля Голої Пристані слідство, зокрема, використало Google Maps для визначення місця події, сторінку підозрюваного в соціальній мережі, публікації російських ресурсів і документ із Telegram-каналу. Сукупність цих матеріалів суд визнав достатньою для ухвалення вироку.

У справах щодо посягання на територіальну цілісність України використовували також офіційний сайт державної думи рф, протоколи голосувань, відеозаписи виступів та тексти законопроєктів. Тут важливо, що інформація походила з офіційних джерел, де можна перевірити її походження.

OSINT використовують не лише проти воєнних злочинців

Відкриті дані можуть допомагати і у справах про державну зраду, колабораціонізм та інші злочини проти національної безпеки.

Суди досліджують сайти окупаційних адміністрацій, відео на YouTube, публікації в соцмережах та інші матеріали. В одному з наведених у матеріалі проваджень суд використовував такі дані разом із посиланнями на Протокол Берклі — методичні рекомендації щодо роботи з цифровою інформацією з відкритих джерел.

Протокол Берклі не замінює український закон, але може допомагати правильно знаходити, перевіряти, зберігати та описувати цифрові матеріали.

Telegram та Instagram можуть “свідчити” у звичайних справах

OSINT використовують і поза кримінальними провадженнями. Наприклад, у справі про порушення правил дорожнього руху поліція надала суду відео зі збережених публікацій Instagram.

Водій заперечував, що керував мотоциклом без шолома та посвідчення потрібної категорії. Суд врахував відео із соцмережі разом з іншими обставинами та залишив постанову поліції чинною. Стаття 251 КУпАП прямо передбачає використання фото- та відеозаписів як доказів у справах про адміністративні правопорушення.

Відкриті джерела також можуть використовуватися у господарських і цивільних спорах — наприклад, коли потрібно перевірити публікацію на сайті або в соцмережі чи з’ясувати обставини зникнення людини.

Що це означає для звичайного користувача

Публікація в Telegram або Instagram не стає доказом автоматично. Важливо, щоб її можна було ідентифікувати, перевірити походження та пов’язати з конкретною справою.

Тому значення має не сам факт, що хтось зробив скриншот, а весь спосіб роботи з цифровою інформацією — від моменту її пошуку до передачі суду.

Та хай там як, треба бути обережними до створення публікацій в інтернеті. Адже невідомо, яка з них може згодом стати доказом проти вас у суді.

Джерело: Судово-юридична газета