/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F49a662ce21a43c22fc5e998561262b97.jpg)
Кохання на двох: схудла Ірина Білик стала суперницею популярної співачки через чоловіка
Ірина Білик / © пресслужба Ірини Білик
Українська співачка Ірина Білик представила кліп на композицію «Не ти, а я», яку вона записала в дуеті з артисткою Анною Буткевич.
Так, пісня отримала своє кінематографічне продовження. Ірина Білик та Анна Буткевич представляють кліп, режисером якого став Алан Бадоєв. Це історія про кохання, вибір і почуття, які іноді залишаються навіть тоді, коли стосунки вже стали минулим. Дві жінки, два характери, два різні погляди на кохання об’єдналися в одній пісні.
Після релізу композиція знайшла відгук у слухачів, а тепер отримала свій візуал. За режисуру кліпу взявся Алан Бадоєв, перетворивши музичну історію на справжню осінню кіноновелу.
Ірина Білик / © пресслужба Ірини Білик
У центрі відео — кохання на двох. Дві жінки опиняються по різні боки однієї історії, де кожна має свою правду, свої почуття і свою надію. Тут немає однозначно правих чи винних — є лише любов, яка стала спільною, і вибір, якого більше неможливо уникати.
Осінь у цій роботі стає окремим героєм. Вона підкреслює настрій історії — красу змін, легку меланхолію та відчуття завершення одного етапу, за яким неодмінно починається інший.
Алан Бадоєв переніс діалог двох артисток у кінематографічну площину, де особливого значення набувають погляди, паузи, деталі та атмосфера. Так пісня перетворилася на маленьке кіно — осінню новелу про почуття, які неможливо просто викреслити з пам’яті.
«Я завжди думала, що якби грала в кіно, то хотіла б зіграти жінку, зовсім не схожу на мене. І цей кліп дав мені таку можливість. Алан запропонував роль суворої режисерки, яка кохає актора, закоханого в іншу. Для мене було важливо відійти від образу Ірини Білик, яку всі звикли бачити на сцені, тому ми змінили зачіску й образ. Мені здається, це перевтілення вдалося», — ділиться Ірина Білик.
«Не ти, а я» — історія про те, що іноді кохання закінчується не крапкою. Воно залишається спогадом, музикою, осінню і новелою, до якої подумки повертаєшся знову.

