Сотні дивовижних птахів в одній зграї: біля Шепетівки помітили міграцію таємничих горіхівок

Цей строкатий птах із масивним міцним дзьобом – корінний мешканець суворих північних тайгових лісів, чия присутність в українському Поліссі одразу вказує на масштабні природні зрушення. В орнітології це явище називають інвазією – вимушеним масовим переселенням північних видів далеко за межі звичного ареалу, розповідає Національний природний парк "Мале Полісся".

Коли на півночі трапляється неврожай кедрових горіхів, ялинового та модринового насіння, пернаті мільйонами зриваються з місця в пошуках їжі. Разом із горіхівками в лісах парку зафіксували аномальну активність шишкарів ялинових і великі зграї чижів, що кочують урочищами ще з червня.

Повітряна лихоманка: 855 птахів за 4 години

Якщо вересень відзначився повільним темпом відльоту, де основну масу складали близько 80 сільських ластівок, то перші дні жовтня принесли справжній міграційний бум. Під час польового виїзду в Лютарське лісництво науковці стали свідками вражаючого прольоту: лише за 4 години спостережень 2 жовтня вдалося облікувати 855 пернатих, які належали до 28 різних видів.

Особливо щільно йшли лісові дикі голуби припутні, великі синиці та зяблики. Усього ж за період осінніх польових досліджень фахівці зареєстрували 67 видів птахів. Серед цього бурхливого потоку науковцям пощастило зафіксувати 3 винятково рідкісні види з Червоної книги України: 3 пролітних малих підорликів, 1 білоспинного дятла в Лютарському лісництві та мініатюрну золотомушку червоночубу у Варварівському масиві.

Дивовижна міграція птахів: дивіться фото

Гусячі ешелони над Голубими озерами

Наступного дня епіцентр руху перемістився на водойми. Поблизу мальовничих Голубих озер у Стриганському лісництві дослідники зафіксували 14 пролітних клинів диких гусей. Густі крони дерев не дозволяли побачити всі зграї на власні очі, тому більшість караванів ідентифікували за характерним трубним ґелґотанням.

Ті зграї, які вдалося чітко розгледіти у відкритих просвітах неба, налічували від 35 до 130 особин. Повітряний потік складався переважно з гусок білолобих і тундрових гуменників, які тримали курс на теплі краї Європи.

Водночас на самому каскаді водойм вирувало неспішне навколоводне життя. Там зупинялися на перепочинок лебеді-шипуни, крижні, метушливі водяні курочки, рибалочки та очеретянки. Справжнім сюрпризом для дослідників стали поодинокі зустрічі з бугаєм і ремезом – видами, яких улітку під час гніздового періоду на цих озерах не бачили зовсім.

Мовчазне полювання хижаків

Міграція великих пернатих мисливців цими днями виявилася менш інтенсивною, ніж зазвичай буває в середині осені. У небі відмітили 8 малих яструбів і 5 звичайних канюків, що супроводжували дрібніші зграї.

Місцеві хижаки тим часом пильно тримали свої мисливські ділянки: на узліссях помітили великого яструба та швидкого підсоколика великого, які полювали на втомлену дрібноту.

Фахівці парку нагадують усім любителям дикої природи: пік осіннього перельоту вимагає максимальної тиші в лісі. Будь-який галас, схід із маркованих екологічних стежок чи намагання підійти впритул до виснажених перельотом птахів змушує їх витрачати дорогоцінні запаси енергії, від яких залежить виживання під час подолання тисяч кілометрів.