Вікторію Рощину посмертно відзначили премією «За мужність» у Вашингтоні

Загиблу в російському полоні журналістку Вікторію Рощину посмертно відзначили премією «За мужність» (OXI Courage Award) під час церемонії 28 жовтня у Вашингтонському національному соборі. Про це повідомило «Радіо Свобода».

Організація Washington OXI Day Foundation присуджує премію людям, які продемонстрували виняткову мужність у боротьбі за свободу й демократію, зокрема ризикуючи власним життям.

Під час церемонії американський журналіст Саймон Шустер виступив із промовою.

Раніше він уважно стежив за журналістською роботою Вікторії. Вперше Шустер почув про Вікторію від мера Енергодара, з яким зустрівся в Запоріжжі після захоплення російськими військами ЗАЕС у 2022 році.

Мер розповів Шустеру, як разом із командою намагався зупинити просування російських військ, споруджуючи барикади на дорозі до ЗАЕС. Під час наближення російських танків там також була Вікторія. «Я ледь міг у це повірити. Російські танки наближалися до атомної електростанції, готуючись відкрити вогонь, а українські посадовці, які тримали оборону на барикадах, були там разом із журналісткою?», — сказав Шустер.

Він зауважив, що Рощина була єдиною журналісткою, яка наважувалася повертатися на окуповані Росією території для документування того, що там відбувається.

Батько журналістки попросив Шустера виступити від його імені. Сам Володимир Рощин не зміг приїхати на церемонію, оскільки нещодавно переніс серцевий напад.

У своєму зверненні він зазначив: не можна допустити, щоб правда загинула в полоні. За словами батька журналістки, Вікторія захопилася журналістикою ще у школі. У швільному творі про те, що означає бути щасливою, вона написала: «Це жити не лише для себе, а й заради допомоги іншим».

За словами батька, Вікторія обирала складні й небезпечні теми, вимагала підзвітності від представників влади. «Буду відвертим: як батько, я намагався відмовити її від цього. Я хвилювався за неї. Вона мала стільки талантів, і я радив їй обрати такий шлях, який не наражав би її життя на небезпеку. Але вона обрала власний шлях — і усвідомлювала всі ризики», — написав Володимир Рощин.

Він нагадав, що російські військові вперше викрали Вікторію у березні 2022 року. Після звільнення вона мала поїхати до Вашингтона для отримання журналістської нагороди і навіть забронювала квитки та готель, утім зрештою повернулася до окупованого Маріуполя, щоб продовжити репортерську роботу.

«Вона зробила це з єдиною метою: показати світові жорстоку правду про злочини російського агресора. Ця відданість коштувала Вікторії життя», — йдеться у зверненні.

Він подякував організаторам премії за вшанування пам’яті Вікторії.

Окремо Володимир Рощин закликав українську владу присвоїти його доньці звання Героя України.

Ще в травні 2025 року народні депутатипідтримали звернення про присвоєння Вікторії Рощиній звання Героя України і відправили його Володимиру Зеленському. У жовтні того ж року батько загиблої журналістки публічнозвернувся до Офісу президента з питанням про присвоєння його доньці відповідного звання.

У липні 2026 року «Українська правда» опублікувала текст заяви представників медіаспільноти, правозахисників і громадських діячів щодо надання Рощиній звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Після цього відповідне подання президентовіскерувала КМДА. Станом на 9 вересня експертна група при Комісії державних нагород і геральдики при Президентові України все щене розглянула звернення.

У жовтні Верховна Рада підтрималаскерування до президента Володимира Зеленського повторного запиту.

«Парадокс полягає в тому, що вдома, в Україні, ми досі стикаємося зі стіною бюрократичного мовчання. Вперше в історії парламент двічі звертався з пропозицією присвоїти їй звання Героя України. Ці звернення вже кілька місяців "блукають" урядовими кабінетами. Офіційний указ досі не підписано», — зазначив батько журналістки у заяві.

27 травня 2024 року стало відомо, щоРощина перебуває в ув’язненні на території Росії. Просмерть журналістки повідомили 10 жовтня 2024 року. При цьому, за інформацією ГУР, Рощина мала бути включена в один із найближчих обмінів полоненими.

Як з’ясували у спільному розслідуванні журналісти видань «Слідство.Інфо», «Ґрати» та Суспільного разом з міжнародною організацією «Репортери без кордонів»,Рощину жорстоко катували в російському полоні  — на її тілі були ножові поранення, вона важила до 30 кілограмів і не могла самостійно пересуватись. 

24 квітня 2025 року стало відомо, щотіло Вікторії Рощиної повернули в Україну наприкінці лютого 2025 року. Її особу встановили за допомогою ДНК-експертизи. Цю інформацію не розголошували, оскільки росіяни часто застосовують тактику підміни тіл і не було певності, що це саме журналістка. 

В липні були оголошені результати ще однієї експертизи, якавиявила низку тілесних ушкоджень, про які раніше не повідомлялося. Зокрема, Вікторія мала: травму шиї; переломи кісток; крововиливи у м’які тканини скроневої ділянки, правого плеча і гомілок, садно лівої стопи.

7 серпня Офіс Генерального прокурора України та Нацполіція заочноповідомили про підозру начальнику Таганрозького СІЗО № 2, що в Ростовській області Росії, де утримували Рощину, у жорстокому поводженні з цивільним населенням, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. 

У вересні журналісти «Слідства.Інфо»зʼясували, що Вікторію Рощину незадовго до загибелі етапували до ізолятора у Пермському краї, де вона й померла 19 вересня 2024 року. Пізніше начальник цього СІЗО такожотримав підозру від українських правоохоронців.

У листопаді Рада ЄСсхвалила санкції проти високопосадовців Головного управління Федеральної служби виконання покарань РФ по Ростовській області, включно з СІЗО № 2, які причетні до катувань Рощиної.

• Вбивство Вікторії Рощиної: кілька важливих висновків, до яких дійшло слідство
• RSF оприлюднила нові свідчення про останні дні Вікторії Рощиної в російському полоні
• Проєкт «Вікторія». Історія полону та катувань, що пережила журналістка Рощина й тисячі ув'язнених Росією українців

Фото: Вікторія Рощина / Hromadske