/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Fc33b355118d2f7a19342ef121fd43852.jpg)
У Київському ЖК відкрили стометровий пішохідний міст за проєктом Archimatika
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Fc33b355118d2f7a19342ef121fd43852.jpg)
Перший в Україні параметричний міст авторства Archimatika відкрили у ЖК «Файна Таун».
Новий міст продовжує пішохідну променаду комплексу і призначений розділяти пішохідні й автомобільні потоки на перетині пішої променади й автомобільного проїзду.
Технічно винятковою споруду робить її складна форма – міст має просторово викривлену поверхню.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F222e0fbbb7cfb4381f215d92d45eed31.jpg)
Складні криволінійні форми не є новими у світовій історії будівництва. Перші гіперболоїди Шухова почали зʼявлятися наприкінці XIX століття. Наприкінці 90-х, початку 2000-х років, складні біонічні форми стали особливо популярні, зокрема завдяки творчості Захи Хадід.
Тим не менш, в Україні такого досвіду поки що обмаль. До того ж, на відміну від конструкцій Шухова, міст в київському ЖК виготовлено з монолітного залізобетону (майже суцільним масивом).
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F92a48624bbb5ac509e6dc1b18d4833c7.jpg)
Через просторову викривленість, кожна ділянка конструкції не схожа на іншу – має своє положення в просторі, габарити, форму тощо. Фактично, в конструкції немає жодного типового елементу – всі елементи споруди «винаходилися з нуля».
Наприклад, через складність форми, використати стандартну опалубку було неможливо. Тому за кресленнями Archimatika виготовили індивідуальну опалубку, яку можна застосувати лише на цьому обʼєкті.
Для оптимізації і пришвидшення проєктування, Archimatika використали параметричний підхід (синергія математики, проєктування і програмування). Бажану форму описали математичним виразом – і надалі, геометрія коригувалася за рахунок зміни параметрів виразу.
Враховуючи масштаб споруди, навіть мінімальна похибка при проєктуванні чи будівництві могла стати критичною.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Fddb6dfabe1ab4de541586f728899dcb7.jpg)
Аби максимізувати точність будівництва, отриману форму умовно поділили на 200 сегментів. Для кожного сегменту виготовили додаткові детальні креслення – що дозволило визначити положення елементів у просторі без суттєвих похибок.
Можна сказати, що зведення і контроль прогресу стометрової споруди рухався ділянками по 50 сантиметрів.
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті
