Жіноче обрізання: які існують види і чим небезпечно

Більшість жінок, які перенесли операцію, живуть в основному в країнах Близького Сходу та Африки.

Попри це, є свідчення про випадки обрізання жінок в країнах Азії і Латинської Америки.

У тому числі такі операції проводилися в Західній Європі, Північній Америці, Австралії та Нової Зеландії, заявляє ООН.

Які існують типи жіночого обрізання.

Тип I.

Жінці повністю або частково видаляють клітор.

Тип II.

Видалення клітора і малих статевих губ.

Тип III.

Під час цієї операції відрізають або малі статеві губи, або великі, потім плоть зшивається, таким чином закривається клітор, отвір уретри і вхід у піхву.

Залишається тільки невеликий отвір для сечовипускання.

Це особливо небезпечна процедура через високий ризик виникнення інфекційного зараження.

Після такої операції у дівчини або жінки залишається занадто малий отвір, через що статевий акт стає неможливим.

Також при пологах можуть виникнути проблеми, які можуть загрожувати як здоров'ю матері, так і дитини.

Жіноче обрізання становить загрозу для матері та дитини.

Тип IV.

У цю групу об'єднуються всі практики обрізання: проколювання, вишкрібання і припікання клітора або області геніталій.

Чому роблять обрізання.

Найчастіше причинами проведення операції є певні соціальні норми, релігійні переконання, неправильні уявлення про гігієну.

Це також вважається одним зі способів зберегти незайманість і умовою для укладення шлюбу в деяких культурах.

Іноді обрізання стає своєрідним обрядом ініціації — вступом у доросле життя.

У низці країн дівчині майже нереально вийти заміж, якщо їй не зробили цю операцію.

Хоча ніякого позитивного впливу на здоров'я і гігієну така операція не робить, проте в регіонах, де практикується жіноче обрізання, жінка, яка не зазнала операції, вважається нездоровою, нечистою і невідповідною для шлюбу.

Часто жінкам проводять цю операцію проти їх волі.

Переважна більшість лікарів у всьому світі сходяться на думці, що ця операція по суті є насильством щодо жінок і порушенням прав жінок.