Зеленський намагається змінити Конституцію: які загрози для України

Спочатку спірним питанням був розпуск парламенту одразу на інавгурації, виправдане Конституційним судом пізніше, далі – звільнення попереднього прем'єр-міністра. Детальніше – у матеріалі24 каналу.

Експертка Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко вважає: якщо президент би оберігав Конституцію, він би просто передав заяву Гончарука про відставку в парламент, оскільки заява надійшла до неналежного суб'єкта.

"А такі дії президента, коли він наче приймає відставку, вони зовсім викривляють саму форму державного правління", – запевнила вона.

Зеленський та зміни до Конституції

Крім того, тільки-но зібрався парламент 9 скликання, президент Володимир Зеленський одразу ініціював рекордну кількість змін до основного закону країни.

Серед них – скасування адвокатської монополії, законодавча ініціатива народу, скорочення народних депутатів до 300, створення консультативних і дорадчих органів, нова структура місцевої влади і адміністративно-територіального устрою – вже двічі відкликаний проєкт.

Зеленський та зміни до Конституції / Інфографіка 24 каналу

А ще – можливість призначати і звільняти голів НАБУ і ДБР президентом, що вже відхилили. А також довгоочікуване позбавлення депутатського мандату за кнопкодавство і прогули.

Кириченко переконана: замість того, щоб змінювати Конституцію, потрібно просто поставити сенсорну кнопку. "Щодо умовних прогулів – це теж на рівні Конституції було смішно виписано, без поважних причин. Тобто народний депутат прирівнювався до школяра", – додала вона.

Їх можна окреслити як несистемні, точкові законопроєкти, які розроблялися достатньо закрито, що повпливало неодмінно на їх якість юридично,
– наголосив Олександр Заславський, заступник директора Лабораторії законодавчих ініціатив.

Три із запропонованих змін отримали негативний висновок Конституційного суду, ще дві – ухвалили із застереженнями.

Зняття депутатської недоторканності

Одне з них не врахували, коли зняли депутатську недоторканність: проголосували за критикований законопроєкт ще 8 скликання, забувши про регламент.

"У січні, здається, народні депутати звернулись до Конституційного суду з тим, щоб він визнав неконституційність цих змін до Конституції якраз через порушення процедури", – пояснив Заславський.

Скорочення кількості нардепів

У вже звичному турборежимі, попри застереження, скоротили й кількість нардепів до 300. За словами фахівців, це створює правову колізію – у перерві між скликаннями Україна залишається без парламенту.

Якщо в цей період нам треба буде термінове ухвалення закону, введення воєнного стану або інші рішення, які належать до компетенції парламенту, ми не зможемо нічого зробити,
– підкреслила Кириченко.

А це – загроза й для національної безпеки, адже Україна є парламентсько-президентською республікою. Експерти наполягають: зміни до Основного закону вимагають виваженості, тому турборежим нині ворог влади, адже кожна помилка може поховати позитивні зміни.