Розгляд Радою законопроєкту Бужанського - це спроба поставити крапку в політичному питанні про мову - Потураєв
Розгляд Радою законопроєкту Бужанського - це спроба поставити крапку в політичному питанні про мову - Потураєв

Розгляд Радою законопроєкту Бужанського - це спроба поставити крапку в політичному питанні про мову - Потураєв

Розгляд Радою законопроєкту Бужанського - це спроба поставити крапку в політичному питанні про мову - Потураєв - Фото 1

Винесення на розгляд парламенту законопроекту №2362 народного депутата Максима Бужанського (фракція «Слуга народу») - це спроба поставити крапку в політичному питанні про мову.

Про це сказав голова Комітету з питань гуманітарної та інформполітики Микита Потураєв («Слуга народу»), повідомляє «Інтерфакс-Україна».

«Цей законопроект був, він пройшов комітет, і коли ми ухвалювали рішення про винесення його до зали Верховної Ради, то я це рішення пропонував абсолютно свідомо.

Я вважаю, що в цьому питанні має бути поставлена крапка, тому що це політичне питання: воно не про освіту, не про науку - це виключно політичне питання.

Нехай зала Ради раз і назавжди скаже своє вагоме слово», - сказав Потураєв журналістам.

За його словами, проблеми з тим, що громадяни в східних регіонах України здобувають освіту українською мовою, немає.

«Я як "східняк" можу вам сказати, що не відчуваю жодної проблеми з українською мовою в освіті на Великому Сході України, не існує такої проблеми, а через 10 років її взагалі не буде, і ніхто більше не зможе спекулювати на питанні мови, тому що всі діти вільно володітимуть українською мовою, а за бажанням володітимуть і тими мовами, які вони використовують у сім'ях, або зможуть обрати на власний розсуд, яку ще мову вивчити», - сказав нардеп.

Водночас він вважає, що законопроект Бужанського позбавляє дітей можливості повноцінно опанувати державну мову.

«Я вважаю, що збереження двомовної або мультимовної моделі - це фактично дискримінація наших дітей у сенсі обмеження їх доступу до вивчення державної мови.

Коли говорять про дискримінацію інших мов - це маніпуляція.

Звісно, треба вивчати інші мови, й наше етнічне розмаїття - це наше багатство, але це не означає, що ми повинні позбавляти наших дітей, майбутні покоління можливості вільно володіти державною мовою.

Йдеться про це», - сказав Потураєв.

Також він подав законопроєкт, яким пропонується подовження терміну права здобуття освіти мовою національної меншини, яка не відноситься до країн Європейського Союзу до 1 вересня 2023 року.

У березні Комітет відклав розгляд цього проєкту.

Тоді автор проєкту зазначав, що хоче усунути із закону, на його думку, дискримінаційну складову, яка полягає в тому, що школи з мовами ЄС переходять на державну мову навчання з 2023 року, а з російською з 2020 року.

У квітні 2020 законопроєкт відправили на доопрацювання.

Бужанський у своєму законопроекті пропонує скасувати обов'язкове вивчення 80% предметів у школах українською мовою, а натомість хоче, щоб «перелік навчальних предметів, що вивчаються державною мовою, визначався освітньою програмою освітнього закладу з урахуванням особливостей мовного середовища».

Перед засіданням Комітету з питань гуманітарноі та інформаційноі політики 17 червня 2020 року активісти провели акцію протесту проти проєкту Максима Бужанського.

Комітет з того ж дня відхилив законопроєкт №2362 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти.

Голова ВР Дммитро Разумков 13 липня доручив внести проєкт закону Максима Бужанського до порядку денного роботи парламенту.

Верховна Рада 16 липня розгляне цей законопроєкт.

Народний депутат від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович закликав українців зібратися під ВР 16 липня та виступити проти його ухвалення.

14 липня депутати «Слуги народу» заявили, що не голосуватимуть за законопроєкт колеги Максима Бужанського про мову.

Теги за темою
Новини Законопроект Інфопростір Законодавство
Джерело матеріала
loader
loader