Палили фаєри та погрожували принести шини: під ВР вимагали розслідувати справи "вагренівців" і Шеремета

© УНІАН, Денис Прядко

© УНІАН, Денис Прядко

© УНІАН, Денис Прядко

© УНІАН, Денис Прядко

© УНІАН, Денис Прядко

© УНІАН, Денис Прядко

© УНІАН, Денис Прядко

© УНІАН, Денис Прядко

Вранці 14 вересня близько двох сотень людей вийшли на акцію протесту біля Верховної Ради.

Протестувальники вимагали від народних депутатів створити тимчасові слідчі комісії (ТСК) з розслідування двох резонансних справ – нібито зриву спецоперації із затримання російських терористів «вагнерівців» і вбивства журналіста Павла Шеремета.

Як передає ТСН, активісти розмістилися на проїжджій частині, заблокувавши рух. Вони палили фаєри та скандували: «ТСК».

Протестувальники вимагали, щоб обидві справи не замовчувалися і розслідувалися. Вони пригрозили наступного разу прийти з шинами.

Затримання «вагнерівців» у Білорусі

• 29 липня в Білорусі затримали бойовиків з ПВК «Вагнера», 32 – під Мінськом, ще одного – на півдні країни. Серед них були і ті, хто воювали проти України на Донбасі.
• За інформацією правоохоронних органів Білорусі, до них надійшла інформація про прибуття понад 200 бойовиків для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії.
• Білорусь звернулася до української влади з проханням перевірити причетність затриманих до скоєння злочинів в Україні.
• 30 липня Україна почала консультації з Білоруссю про екстрадицію бойовиків.
• 7 серпня президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Україна повинна довести провину затриманих бойовиків для екстрадиції.
• Вже за два дні білоруський лідер повідомив, що отримав від президента РФ Володимира Путіна лист з викладенням усіх фактів навколо ситуації із затриманими «вагнерівцями».
• 11 серпня Офіс генпрокурора України направив до Генеральної прокуратури Білорусі запити щодо видачі 28 бойовиків. Усі 28 осіб, серед яких 9 громадян України, підозрюються в участі в терористичній організації.
• 14 серпня Білорусь видала Росії 32 затриманих під Мінськом «вагнерівців».
• 18 серпня головний редактор видання "Цензор" Юрій Бутусов на своїй сторінці у Facebook з посиланням на власні джерела написав, що ситуація з появою в Білорусі бойовиків ПВК "Вагнера" була нібито частиною секретної операції Служби безпеки України та ГУР Міноборони з їх затримання, яка зірвалася через просочення інформації в Офісі президента.
• Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк спростував цю інформацію.
• У Службі зовнішньої розвідки заявили, що інформація про нібито причетність українських спецслужб до появи бойовиків ПВК «Вагнера» на території Білорусі має російське походження.
• В СБУ назвали фейком інформацію про нібито участь спецслужби у так званій «вагнерівській спецоперації».

Вбивство Павла Шеремета

• Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля.
• 12 грудня 2019 року в Нацполіції заявили, що у причетності до вбивства підозрюють музиканта, ветерана АТО Антоненка, лікаря Кузьменко (псевдонім «Ліса»), військову медсестру Дугарь.
• Слідство вважало, що Антоненко був організатором вбивства, Кузьменко закладала вибухівку під авто журналіста, а Дугарь напередодні вбивства нібито фотографувала камери спостереження на місці злочину.
• Суд обрав Антоненку та Кузьменко запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, Дугарь - запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. 11 серпня суд змінив Кузьменко запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
• 21 травня Антоненку, Кузьменко і Дугарь додали ще дві підозри, а також змінили зміст попередньої.
• За словами керівника юридичної фірми «Сенс Консалтинг» Леоніда Маслова, Антоненко вже виконавець за попередньою змовою, а Кузьменко – «лише заклала вибухівку разом з Антоненком, але не натискала на гачок». Крім того, підозрюваних звинувачують у знищенні автомобіля, в якому був Шеремет, і зберіганні вибухівки.
• 25 серпня всі троє обвинувачуваних вимагали в суді, щоб їхню справу розглядав суд присяжних.
• Як зауважила головуюча у колегії суддів Оксана Голуб, оскільки згідно з однією зі статей Кримінального кодексу, яку інкримінують всім трьом обвинувачуваним, передбачено довічне позбавлення волі, то вони мають право на те, щоб їхню справу розглядав суд присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Автор: Катерина Шварц