Великий обмін утримуваними особами між Україною та ОРДЛО на межі зриву. І знову з вини Києва

Великий обмін утримуваними особами між Україною та ОРДЛО на межі зриву. І знову з вини Києва

Оригінал на сторінці Володимира Мулика у Facebook

У світлі останніх подій і зустрічей обіцяних обмінів утримуваними особами України з ОРДЛО немає. І причина очевидна: через популізм "профанів" центральної влади в Києві!

Великий обмін утримуваними особами між Україною та ОРДЛО на межі зриву. І знову з вини офіційного Києва.

Спецпредставник ОБСЄ в Україні та в Тристоронній контактній групі Гайді Грау після чергових зустрічей ТКГ заявила, що обговорення питань взаємного звільнення та обміну пов'язаних із конфліктом осіб закінчилося безрезультатно. А президент Зеленський у Чернівцях звинуватив в усьому Донецьк і Луганськ, заявивши, що ті не подають списки на обмін і не допускають на свою територію представників Червоного Хреста.

Це красива історія для електорату, який Зеленський і його команда намагаються ще раз підгорнути перед місцевими виборами, але в реальності ситуація кардинально відрізняється. По суті, Київ саботує цей обмін, не бажаючи ухвалювати серйозних рішень напередодні виборів.

Як пише у своїй статті політолог Кирило Кіквідзе, українською стороною не виконано підписані нею домовленості щодо забезпечення "процесуального очищення" (закриття наявних справ і зняття всіх звинувачень) утримуваних осіб, які брали участь у попередніх обмінах 29 грудня 2019 року і 16 квітня 2020 року, що є грубим порушенням прав і свобод громадян (процесуально не очищено 50 із 51 людини). При цьому Донецьк і Луганськ аналогічні зобов'язання виконали в повному обсязі.

Тобто Київ не бажає довести справу до кінця і звільнити людей не тільки фізично, а й юридично. А це означає, що обміняним особам загрожує небезпека подальшого переслідування.

Ба більше, через викладену позицію Верховної Ради України на сьогодні не ясно, в рамках яких домовленостей проводять підготовку до нового обміну. Принцип обміну "всіх на всіх" є зобов'язанням тільки в рамках мінських угод. Небажання Верховної Ради на практиці виконувати мінські угоди анулює як принцип "всіх на всіх", так і статус утримуваних осіб. Єрмак раніше говорив про формулу "100 на 100". Нині про неї начебто вже забули.

Також важливо розуміти, в контексті чого готується обмін. Представники непідконтрольних територій не раз заявляли, що обмін з метою повного мирного політичного врегулювання має на увазі один статус утримуваних, тоді як обмін у період тимчасового перемир'я та очікування від України аморфного "плану Б" означає зовсім інший статус утримуваних і параметри обміну.

Представники Києва в ТКГ на це нічого не змогли відповісти, тому що Офіс президента України не має політичної волі, щоб заявити про готовність до повного мирного політичного врегулювання в рамках мінських угод. Тому ОП просто зволікає, "продаючи" українцям тимчасове перемир'я як серйозне досягнення в мирному процесі на Донбасі.

Але чи довго українці на це "купуватимуться"? Особисто я щодо цього маю великі сумніви.

Володимир Мулик

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]