Порошенко: Крим має стати непідйомним и токсичним тягарем для Москви

Критичний стан військових можливостей України у 2014 році, швидке нарощування темпів мілітаризації Росією окупованого півострова та відкриття Москвою другого фронту на Донбасі одразу викреслило військовий сценарій звільнення Криму.

Про це у статті на «Українській правді» пише п’ятий Президент, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко. Він наголошує – тиск на Росію на всіх «цивільних» фронтах має посилюватися.

«Головний наголос у боротьбі за повернення Криму маємо робити на політико-дипломатичних зусиллях. Саме тому в 2016 році я запропонував нашим партнерам ідею створення міжнародної платформи з деокупації Криму, яка знайшла підтримку в стінах Європарламенту та Єврокомісії. Це було прототипом сьогоднішньої ініціативи Кримська платформа», – нагадує Порошенко.

Він також зазначає, що важливим результатом на кримському напрямку стала так звана Декларація Помпео, яка закріпила позицію невизнання анексії Криму Росією.

«Усі наші подальші дії і кроки вписувалися в єдину логіку – посилення тиску на Росію на всіх «цивільних» фронтах. Ми розуміли – Крим має стати непідйомним і токсичним тягарем для Москви, а ціна окупації – постійно рости», – пояснює п’ятий Президент.

«Ми робили все, аби Крим для наших партнерів не став винятково українсько-російським двостороннім питанням – надто далекосяжні наслідки для міжнародної безпеки має окупація та незаконна анексія Криму», – переконаний Порошенко.

За його словами, третім пріоритетом був пошук відповіді на зростаючу морську загрозу на південних рубежах нашої держави.

«Запущені судові процеси ще в перші роки окупації саме зараз влучно вистрілюють по російських окопах на Перекопському перешийку і дають можливість тримати Крим на міжнародному порядку денному. Як це сталося з проміжним рішенням Європейського суду з прав людини в січні цього року, яке розвіяло чи не головний міф російської пропаганди про так зване «добровільне волевиявлення», – зазначає Петро Порошенко.

Так само важливим було й рішення Трибуналу ООН з морського права в Гамбурзі, який зобов’язав Росію відпустити українських моряків, захоплених у Керченській протоці – нагадує лідер «ЄС».

Він також застерігає нинішню владу від «хибного відчуття самозаспокоєння».

«Нашим партнерам потрібні чіткі пропозиції щодо подальших дій – хай навіть вони спочатку зустрінуть опір, – а не ритуальні і розмиті декларації про наміри.

Йдеться про нові санкції, найперше проти тих, хто отримує вигоду від незаконної окупації, і тут «законодавцем» має виступати Україна», – закликає Порошенко.

Він наголошує – не має припинятися моніторинг порушень прав людини в Криму. Зібрані докази про систематичну репресивну політику мають стати основою для нових санкцій.

«Необхідно сконцентрувати політичні, дипломатичні та юридичні зусилля на багатомільярдні позови у міжнародних судах про компенсацію Росією матеріальних збитків за захоплене майно, не лише державне, але й корпоративне, приватне, і тут широке поле для взаємодії з українським приватним сектором», – вважає Порошенко.

Він також наголошує, що мілітаризація Криму – це воєнний виклик для всього регіону: «наша відповідь – не асиметричне посилення південних рубежів, розвиток Військово-Морських Сил, посилення міжнародної присутності в регіоні, в першу чергу – НАТО».

«Наприкінці 2018 року робоча група, створена Конституційною комісією, напрацювала пропозиції щодо змін до розділу Десятого Конституції України. Йдеться по суті про створення у майбутньому в Криму національної автономії кримських татар. Безумовно, з повним гарантуванням рівних прав і свобод українців, етнічних росіян та представників усіх інших етносів, що проживають на півострові», – нагадує Порошенко.

Він зауважує, що жодних зрушень у цьому питанні за два роки не відбулося. «Тому закликаю владу повернутися до цієї теми. В інших питаннях вона так чи інакше рухається в рамках стратегії, напрацьованої нашою командою», – констатує Петро Порошенко.

«Стратегія не проста, стратегія не швидка, але Крим був, є і буде українським», – резюмує лідер «Європейської Солідарності».