Федір Гречанінов: «Якщо держава хоче підтримати провайдерів, то нехай це робить своїм коштом»
Федір Гречанінов: «Якщо держава хоче підтримати провайдерів, то нехай це робить своїм коштом»

Федір Гречанінов: «Якщо держава хоче підтримати провайдерів, то нехай це робить своїм коштом»

Федір Гречанінов: «Якщо держава хоче підтримати провайдерів, то нехай це робить своїм коштом»

Держава занепокоєна ситуацією з доступом до українського контенту на окупованих та прикордонних територіях. Про це говорять президент, народні депутати, представники Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, експерти в комунікаційній сфері. Представники профільних організацій пропонували різні розв’язання цієї проблеми: розкодування, підтримка провайдерів, створення державної ОТТ-платформи, розміщення пакету каналів на окремому транспондері. Була й ідея включити канали медіагруп до універсальної програмної послуги.

Федір Гречанінов, директор зі стратегії й розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна», займався цією проблемою 2019 року, коли працював у команді тогочасного міністра культури Володимира Бородянського. За його словами, є простий спосіб забезпечити сигнал українських телеканалів на окупованих і прифронтових територіях, який держава чомусь не використовує. Він також обурений звинуваченнями на адресу медіагруп у тому, що вони підривають національну безпеку, не погоджуючись підтримувати провайдерів кабельного та інтернет-телебачення своїм коштом. І називає великі медіагрупи єдиними, хто протистоїть російській інформаційній агресії.

«Детектор медіа» поставив Федору Гречанінову запитання про мовлення на окупованих територіях, про конфлікт із «Ланетом», спроби домовитися з Megogo про показ футбольних матчів, виробництво контенту спеціально для платформи платного телебачення Oll.tv, а також дистрибуцію каналів російської компанії Amediateka.

«Два мільйони гривень на рік — погодьтесь, дрібниця для держави»

— Федоре, за останній місяць тема доступності українського контенту на окупованих територіях стає дедалі актуальнішою. Адже українське не дивляться, тоді як російське безкоштовне й відкрите. На порядку денному — створення доступних методів доставки контенту. На вашу думку, які кроки має робити держава та бізнес у цій ситуації?

— Контент завжди важливіший за способи його доставки. Проблема з контентом на окупованих територіях не в тому, що його там неможливо побачити, а в тому, що люди не обирають можливість дивитись українське. Якщо хтось думає, що в разі розкодування всі почнуть дивитись українські канали й одразу полюблять Україну, то він точно помиляється. У 2010, 2011, 2013 роках увесь український контент був і на супутнику, і в ефірі, але в людей на цих територіях сформувалася така позиція, що 2014 рік став можливий. При цьому той самий український контент на інших територіях спрацював значно краще. Навіть зараз, за нашими даними, на більшій частині України перегляд українських каналів на відкритому супутнику більший за перегляд російських. Тобто хтось вибирає дивитись українське, а хтось свідомо відмовляється від нього. А всі проблеми з доставкою навіть ефірного сигналу можна легко розв’язати.

— На парламентських слуханнях ви пропонували перевести канал «Дом» у цифрову фазову модуляцію QPSK, щоб він був доступніший на окупованих територіях. Як це працює?

— Коли Володимир Бородянський був міністром, ми провели кілька вдалих експериментів і довели, що Україна може мовити, щільно покриваючи сигналом увесь Донбас. Тоді на кілька годин ми перевели мовлення в іншу модуляцію і зробили заміри, як розповсюджується сигнал на вільних та окупованих територіях.

Для цього доведеться повертати антени — порушити закони фізики ми не можемо. Іншими шляхами ми не можемо потрапити до цієї аудиторії. Ми не можемо увійти в кабельні мережі на окупованих територіях. Ефірне наземне мовлення — оптимальний варіант. Я взагалі не розумію, чому цього досі не зробили. Аргументи, які мені наводили, непереконливі: зменшення кількості каналів із восьми до двох підвищує вартість передавача. Але для держави це невеликі гроші, адже нам треба змінити модуляцію лише на кількох передавачах.

— Про яку суму йдеться?

— Приблизно два мільйони гривень на рік. Погодьтеся, це дрібниця для держави. Адже ми витрачаємо шалені кошти на канал «Дом», але при цьому не готові витратити трохи грошей, щоб він став доступним для тієї території, для якої цей канал створюється.

Так, люди, можливо, не захочуть повертати антени в бік України. Але є й проблеми з доступністю сигналу на вільних територіях. Там люди без ризиків можуть повернути антени, якби був сигнал. Коли ми проводили експеримент, ми за кілька годин змінили модуляцію, а далі повернулись у звичний режим, натиснувши кілька кнопок. Якщо держава прийме таке рішення, то вже завтра ми матимемо якісний сигнал.

Інша тема — розкодування супутника, яку дуже люблять популісти. Від розкодування користі не буде, а втрати будуть неспівмірні. Так, ми хочемо повернути собі мешканців окупованих територій, але якщо хтось вважає, що для цього потрібно розкодуватися, то це ілюзія.

— За останні роки доступність російського контенту на окупованих територіях значно зросла. На вашу думку, «Дом» та розв’язання проблеми з його доставкою може змінити цю ситуацію?

— Думаю, що канал «Дом» важливий, щоби підтримати проукраїнськи налаштованих людей на окупованих територіях. І цих людей багато, хоч вони не озвучують публічно свою позицію. І з ними розмовляти треба, їм треба дати змогу почути нашу точку зору. Я думаю, що для цього досить двох каналів (вважаю, що має бути один розважальний, а інший інформаційний) в ефірі. А інші канали нікуди не поділись: вони є у ютубі й на супутнику.

— Але, з іншого боку, цих каналів не досить, аби, приміром, на цих територіях побачили вашу «Маску» і замість російських розважальних каналів захотіли дивитись український канал.

— Але ж ми тривалий час безкоштовно віддавали «Дому» наш найкращий контент. Ми б могли дати йому і «Маску», і люди б хотіли дивитися канал «Дом».

А якщо не брати до уваги розкодування, а говорити про можливість включення каналів українських медіагруп до універсальної програмної послуги у прифронтовій зоні для тих провайдерів, які там працюють. Як ви ставитеся до цієї ідеї?

— Не дуже добре. Держава дуже часто приймає певні рішення, не усвідомлюючи наслідків. А на рішення політиків впливають гасла. І останнім часом ми бачимо, як люди, прикриваючись ідеєю патріотизму, грубо та цинічно виконують свої бізнес-завдання. Зараз ми є постачальниками контенту для провайдерів, які працюють у зоні бойових дій. Вони ведуть бізнес, ми ведемо з ними бізнес. У моменти, коли на цих територіях загострювалися бойові дії, ми працювали з ними в іншому режимі, надавали їм контент на інших умовах (зі значними знижками), і для цього не потрібні були рішення держави.

Але якщо держава хоче підтримати провайдерів, то нехай це робить своїм коштом. Не потрібно змушувати інших гравців виконувати цю задачу. У нас сьогодні деякі провайдери й політики, які їх підтримують, починають розповідати медіагрупам про важливість інформаційної безпеки. Це цинізм найвищої проби. Тому що єдині гравці, які зараз протистоять інформаційній агресії Росії в національному масштабі, — це канали медіагруп. Канали медіагруп єдині здатні самостійно виробляти й замовляти достатню кількість годин якісного контенту, щоб задовольняти потреби українського глядача. Не провайдери, не міністерства, не асоціації. Єдині справжні бійці на цьому фронті — канали медіагруп. А інші зі своїми шкурними інтересами розказують, що нам робити.

— Тобто якщо держава вважає, що контент медіагруп вплине на ситуацію інформаційної війни з Росією, то вона має заплатити вам за нього і зробити доступним на цих територіях?

— Я був би радий, коли б держава за ті гроші, які витрачає на суспільного мовника та на інші канали, сама виробляла конкурентоздатний контент. Для країни це було б важливіше. Хотів би сказати окремо щодо провайдерів як індустрії. До того, як російські канали у 2014 році були виключені з мереж провайдерів, саме ці провайдери були основним способом доставки російських новин до українців. На супутнику тоді було менше домогосподарств. Російські канали в ефірі тоді не були доступні, вони були саме в кабелі. Провайдери платили великі гроші за ці канали, хоч їхні міжнародні версії були доступні на супутнику. І це нікого тоді не бентежило. А тепер ці люди говорять про інформаційну безпеку, хоча нічого не роблять для неї. До того ж українські кабельні провайдери з російськими не конкурують, і український кабель не може програти російському кабелю.

— Але може програти іншим технологіям, які розповсюджують російський контент.

— У нас пірати розповсюджують заборонений російський контент. А легальні українські інтернет-провайдери не хочуть і не блокують таких піратів. Нещодавно 20 квітня під час пресконференції Олександр Федієнко казав, що він проти блокування. І при цьому в абонентів таких провайдерів виникають проблеми з доступом до найбільших українських ресурсів, а до піратів із російським контентом — ні. Це роблять українські провайдери, які збирають пресконференції та кричать про національну безпеку.

— Ви маєте на увазі «Ланет»?

— У тому числі.

«Кейс “Ланету” — це цілком комерційна історія»

— Розкажіть про причини конфлікту з «Ланетом». І якою є ваша позиція щодо ситуації в Сєвєродонецьку, де цей провайдер має найбільшу частку ринку?

— Ситуація з «Ланетом» не має жодного стосунку до інформаційної безпеки. Єдине гостре питання — це доступ до українських каналів у Сєвєродонецьку.

— «1+1» та StarLightMedia вже заявили, що готові обговорювати можливість підписати угоду й надати канали саме для Сєвєродонецька.

— І ми готові дати наші канали «Ланету» для Сєвєродонецька. Але нещодавно на пресконференції Віктор Мазур сказав, що на таких самих умовах йому канали не потрібні. І тут в уважного слухача починається когнітивний дисонанс. Тому що, з одного боку, вони кажуть, що обурені розірванням договору, а коли ми лишаємо договір для Сєвєродонецька, вони від нього відмовляються. То за кого грає «Ланет» із точки зору інформаційної безпеки?

— А чому ви вирішили розірвати з ними основний договір?

— В Україні якість телевізійного продукту дуже висока. І в цьому сенсі ми виграємо боротьбу за увагу глядачів: ми знімаємо яскраві шоу та серіали, витримуємо і виграємо конкуренцію в російського продукту. Але в останні роки все більшої ваги набирає контент для платного ринку. Якщо у США такий контент виробляють уже десятиліттями, то в Росії активно розпочали в останні п’ять років. Українські провайдери ніколи не були замовниками такого контенту, на жаль. Але зараз відбувається технологічний перерозподіл, який демонструє зростання ОТТ-гравців. І я сподіваюся, що саме ці платформи зможуть стати замовниками платного продукту. Щоб це стало можливим, платний ринок має досягнути певного обсягу. З 2016 року медіагрупи зробили багато, щоб цей ринок збільшився в кілька разів, і ми продовжуємо сприяти зростанню ринку. Бо рекламний ринок невеликий, тому країні потрібні гроші платного ринку, які можна спрямувати на виробництво контенту. І коли ми бачимо на ринку компанії, які, на думку «Медіа Групи Україна», діють на розвиток цього ринку деструктивно, і не знаходимо порозуміння, то ми не хочемо розвивати з ними партнерські стосунки.

— У чому ця деструктивність?

— По-перше, це андерепортинг. По-друге, демпінг. Саме від інших гравців ми дізнаємося про деструктивну поведінку партнерів — до нас приходять і розповідають про продажі за ціною нижче собівартості. Це означає, що або ці провайдери свідомо йдуть на збитки, ламаючи ринок та знищуючи конкуренцію, або займаються андерепортингом і можуть собі це дозволити.

— Йдеться про акцію «Ланету» в лютому?

— Я би хотів узагальнити цю проблему. Не так важливо, говоримо ми про «Ланет» чи іншого провайдера. Ми говоримо про кейс «Ланету» тільки тому, що вони почали голосно про це казати, але це не особливий випадок. Адже такі скарги ми маємо постійно від різних гравців і з різних регіонів. Гравці ринку розказують нам, що хтось знижує ціни, а інші не можуть за таких умов витримати конкуренцію та розвиватись. Демпінг — це головна причина, через яку до 2016 року платний ринок ледь дихав. І всі гравці ринку це розуміють.

Коли ж ми говоримо не на камеру, а сам на сам, то вони мріють, щоб ринок став більшим. Але потім на камеру вони все ліплять докупи — від маркетингових акцій до турботи про дідусів та бабусь. Багато з провайдерів мріють, — і говорять про це вголос, — щоб медіагрупи пішли з безкоштовного Т2. Думають, що тоді до них нарешті прийдуть абоненти. І це кажуть «борці» за інформаційну безпеку! На пресконференції вони бідкаються, що люди йдуть із кабельної технології. Але ці ж люди далі дивляться українські канали, бо переходять або у Т2, або в ОТТ. І це ніяк не стосується інформаційної безпеки, це стосується тільки їхніх бізнес-інтересів.

— Чи бачите ви можливості поновити співпрацю?

— Не хочу відповідати на це питання, тому що не веду комерційні переговори через медіа. Хтось розцінить це як пропозицію, хтось як шантаж. Чи готові ми вести переговори? Так, ми завжди до цього готові. І Віктор Мазур про це прекрасно знає.

— Віктор Мазур говорив, що медіагрупи нібито умовою повернення своїх каналів називали підвищення роялті для «Ланету» на 30 %. Це правда?

— Не хочу обговорювати комерційні історії. Адже ми говоримо саме про виклики інформаційної безпеки. А кейс «Ланету» — це цілком комерційна історія. Коли «МГУ» публічно звинувачують у створенні загроз для інформаційної безпеки, тоді ми реагуємо.

Федір Гречанінов: «Якщо держава хоче підтримати провайдерів, то нехай це робить своїм коштом» - Фото 2

«Думаю, що Megogo не захоче ділитись ексклюзивом УЄФА»

— Що змінилося за рік після кодування? Скільки заробила ваша медіагрупа? Як зросла кількість абонентів ваших провайдерів?

— Головний результат кодування — два мільйони домогосподарств, які змінили тип прийому.

— Два мільйони було ще пів року тому. Чи суттєво зросла кількість користувачів, які переходять з відкритого супутника в інші технології, за останні пів року?

— Зараз це дуже повільний процес. Звісно, ми мали прийти до іншого результату — три з половиною мільйони, однак, як ви пам’ятаєте, торік політичні заяви негативно вплинули на цю динаміку. Це хороший приклад того, як може чинити держава, не усвідомлюючи всіх наслідків. Продажі впали у шість разів і не повернулися до початкових темпів.

— Скільки підключень за певний період зараз робить XtraTV?

— Можу сказати про темпи, які має ринок. Ми з Viasat підключаємо близько п’яти тисяч абонентів на місяць. Це дуже повільний та нудний процес, тому що зараз є відтік абонентів — приблизно на тому ж рівні, що й підключення нових. Зростання сегменту не спостерігається. Для того, щоб воно почалося, нам слід вийти на ринок із агресивнішим маркетингом. Ми зараз думаємо, чи це потрібно. Тому вважаю, що ринок зараз повністю перебалансувався і 100–200 тисяч домогосподарств, які будуть кудись переключатися, не вплинуть на картину в цілому.

— У що ви інвестуєте зароблені від кодування гроші? Ви згадували про актуальність виробництва контенту для платного ринку. Чи є у вас уже певні плани?

— Бенефіціаром усіх зароблених коштів є канал «Україна». Ви вже бачили «Маску», в нас будуть і інші шоу. Що ж до контенту для платного ринку, то незабаром ми зробимо пресконференцію, де розкажемо про перший наш проєкт originals. Це буде перший кейс, коли ОТТ-сервіс є замовником контенту, виробленого спеціально для платної платформи. Це буде сильний проєкт, де рівень режисера, акторів, сценаристів, картинки та відвертості дуже відрізнятиметься від того, що раніше робилося для телебачення. І ми відчуваємо гордість із цього приводу. Оll.tv — це не найбільший гравець, тому ми сподіваємося, що інші теж почнуть виробляти такий контент. Адже це та ніша, яка зараз не заповнена. У нас немає якісного продукту, крім телевізійного.

— Який бюджет цього проєкту?

— Понад 200 тисяч за епізод. Це копродакшен. Це дорогий експеримент. Але ми хочемо ризикнути.

— Торік ви почали об’єднання брендів об’єднання брендів Xtra TV та Oll.tv…

— Ми вирішили не об’єднувати бренди. Ми хочемо, щоб на Oll.tv було якомога більше ексклюзивів. За останній рік ми багато інвестували в техніку. Скоро вийде оновлена платформа — зараз ми уточнюємо її позиціонування. В Oll.tv змінюється все: від серверів до контентного наповнення.

— Чи плануєте агресивний маркетинг для просування цього проєкту?

— По-справжньому агресивними хочемо бути, коли вийдемо на ринок із новим обличчям та контентною пропозицією. Можу вам сказати, що ми починаємо працювати з агенцією Banda щодо нашої маркетингової стратегії.

— Що буде з «Футбол1/2/3»? Адже торік на ситуацію зі спортом вплинула епідемія коронавірусної хвороби, і ви відклали перехід на a la carte на невизначений період. І до всього ще й Megogo придбав права на топові турніри. Як змінюватиметься дистрибуція каналів?

— Ми думаємо про це і поки що не маємо остаточних рішень. Канали будуть. Історія з дистрибуцією на цей рік визначена: канали «Футбол» є в усіх наших кабельних партнерів. Що буде далі, чи будемо ми наступного року переходити на індивідуальні підписки, ми ще не вирішили.

— Напевне, це залежить від ваших переговорів із Megogo щодо УЄФА.

— Ми не думаємо, що зможемо домовитись. І це не пов’язані речі.

Чому ви не зможете домовитись? Адже і Megogo потрібен партнер з огляду на вартість турнірів, і вам потрібен цей продукт.

— Думаю, що Megogo не захоче ділитись ексклюзивом УЄФА. Ми вже ставили їм запитання, але не бачимо з їхнього боку бажання чи готовності піти назустріч. Річ не в тому, що ми не можемо домовитися про цифри. По правді, до цифр ми навіть не дійшли. Схоже, вони не готові до цього.

— Чи є майбутнє у «Футболів» без ліг УЄФА?

Усе розвивається за синусоїдою. Був момент, коли «Футболи» були майже повним монополістом з точки зору футбольних прав. Далі відпала англійська Прем’єр-ліга, і на ринку з’явилася Setanta Sports. Зараз на ринок вийшов Megogo. Але й раніше ми мали конкуренцію з «1+1» та іншими каналами. Це нормальна ринкова ситуація, ми готові до такого повороту. У каналів «Футбол» достатньо чемпіонатів та контенту.

— Чи залишиться «Футбол 3» і чи він зараз потрібен?

— Поки що не готовий сказати, бо ще не затвердили майбутню конфігурацію.

— Нещодавно Нацрада внесла до списку адаптованих три канали з латвійською ліцензією — A Classic, A First International та A Premier — на прохання вашої медіагрупи. Чи справді це канали російської Amediateka?

— Ми хочемо надати нашим глядачам можливість легально переглядати найкращий міжнародний контент. З 1 травня бібліотека фільмів і серіалів Amediateka буде доступна в Україні ексклюзивно абонентам oll.tv. Справді, права на контент HBO, FOX, Showtime, Starz, BBC, ABC Studios, Sony Pictures проходять через російські компанії. Але на цих каналах не буде російського контенту. Вони матимуть різну вартість. Ми хочемо їх широко дистрибутувати й незабаром зможемо запропонувати ці канали ринку провайдерів. Позаторік я розповідав вам, що ми ведемо перемовини про трансляцію серіальних каналів — я мав на увазі саме ці канали. А незабаром будемо готові анонсувати трансляцію ще одного серіального каналу, вже не пов'язаного з американським контентом.

— Цей канал також матиме латвійську ліцензію?

— Ще не можу точно сказати. Зараз ми працюємо над цією ідеєю, ведемо перемовини. Це точно буде канал зі «смачним» контентом. Платний ринок треба розвивати, щоб він став інвестором і телевізійного, й оригінального контенту. Ми хочемо бути присутніми на ринку і як провайдер, і як національний телемовник, і як виробник.

 Фото: «Медіа Група Україна»

Теги за темою
Ринок
Джерело матеріала
loader
loader