Політична активність на великі травневі вихідні суттєво знизилася, але побільшало за цей час новин із-за кордону. Тут зіграли роль і міжнародні новини з коронавірусних полів, і засідання Великої сімки, й поїздка Володимира Зеленського до Польщі. Топовою подією тижня став приїзд до Києва Держсекретаря США Ентоні Блінкена. Кілька каналів наголосили, що він не лише з чинним президентом зустрічався, а й послухав рекомендації Петра Порошенка.
Що ж до знакових дат цього тижня, то більшість каналів значну увагу приділяли роз’ясненням та заходам до Дня пам’яті та примирення. Лейтмотивом каналів, прихильних до «Опозиційної платформи — За життя», стало відзначення «великої перемоги» та «свята дідів». До того ж, аби підкріпити ці образи, в новинах «Інтера» поширили сумнівне опитування.
День пам’яті чи перемоги?
Найактивніше говорили про «День перемоги» на «Інтері» та Першому незалежному з-поміж усіх восьми телеканалів, які моніторить «Детектор медіа». На «Інтері» в половині з таких повідомлень були представники «Опозиційної платформи — За життя», які розповідали про важливість відзначення саме 9 травня та культ «Великої вітчизняної війни». Наприклад, заступник голови Одеської облради Вадим Шкарівський, коментуючи підготовку до 9 травня в сюжеті від 6 травня, сказав: «Мы потомки победителей. Мы должны это помнить … Для нас Великая Отечественная война остаётся Великой Отечественной войной. Наши деды — наши победители».
8 травня на «Інтері» та Першому незалежному про День пам’яті та примирення повідомили коротко, і як про день підготовки до «Дня перемоги». Тоді як більшість каналів саме цього дня робили розлогі сюжети про значення цієї дати та вшанування жертв війни. Перший незалежний, 5 канал та «Україна» поширили паркетні новини про те, як Зеленський взяв участь в офіційних заходах до Дня пам’яті та примирення, акцентуючи на участі президента, а не на значенні дати.
На Першому незалежному 8 травня урочистості в Одесі назвали приуроченими до «Дня перемоги», а депутат Одеської міськради від «ОПЗЖ» Володимир Корнієнко сказав: «И сегодня те люди, которые пытаются забыть этот праздник, навязать нам мнение, что этот праздник праздновать не нужно, нельзя, глубоко ошибаются. Мы сохраним этот праздник, мы будем чтить его, и будем помнить тех людей, которые отдали свои жизни за защиту нашей родины».
5 травня на «Інтері» поширили опитування «Української соціологічної групи», де респондентів питали, як вони називають період війни 1941–1945 років (1939-й навіть не фігурує в повідомленні). «Більшість, а це 60 % опитаних за те, аби вважати їх Великою вітчизняною. Майже вдвічі менше за назву Друга світова», — озвучила ведуча. А керівник центру Олександр Левцун у коментарі додав: «52,3 % вважає, що з нагоди завершення війни 1941–1945 років слід відзначати День Перемоги 9 травня. І значно менше тих, хто надає перевагу святкуванню Дня пам'яті та примирення 8 травня, таких 16,2 %». Левцун також є експертом інституту «Нова Україна» Сергія Льовочкіна, нардепа від «ОПЗЖ» і співвласника «Інтера».
7 травня ICTV та 5 канал поширили дані опитування фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова про ставлення до 8 та 9 травня. Це опитування виразно ілюструє, як формулювання питання впливає на результати. Так, найбільша група респондентів погодилася, що відзначати необхідно обидві дати (41 %), третина — лише за 9 травня (31 %). Тож можна припускати, що й респонденти «Української соціологічної групи» теж не заперечують відзначення 8 травня, але не тоді, коли одну дату протиставляють іншій. Крім того опитування «Демініціатив» і Центру Разумкова зафіксувало, що найбільша група респондентів визнає змову Сталіна з Гітлером, а перемогу СРСР вважає неможливою без підтримки західних союзників.
Ще кілька маніпуляцій із соціологічними опитування протягом тижня моніторинг зафіксував на «Інтері» та Першому незалежному. На «Інтері» від уже згаданої «Української соціологічної групи» з коментарем Олександра Левцуна про те, що рейтинг «ОПЗЖ» дуже наближений до президентської партії «Слуга народу», яка тримається на першій сходинці. «У лідерах "Слуга народу" та "Опозиційна платформа — За життя"», «у президентському рейтингу лідирує нинішній очільник держави і співголова партії "Опозиційна платформа — За життя"», — казала ведуча, хоча різниця між озвученими даними була 6 відсоткових пунктів. Опитування фігурує лише у повідомленнях ЗМІ, знайти офіційний сайт компанії не вдалося, тож невідомо, коли і в який спосіб проводилося це опитування. Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив аналогічне опитування за 16–22 квітня. Воно зафіксувало зниження рейтингу «ОПЗЖ» до третьої сходинки. Про це 6 травня повідомили у новинах «UA: Першого».
5 травня Перший незалежний поширив опитування «Роботизованих телесистем», що має такі результати: «Для встановлення миру і повернення Донбасу Україна має дотримуватися мінських домовленостей. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного ТОВ “Роботизовані телесистеми”. За повне виконання Мінськa виступили 53,6 % громадян». Саму організацію, що проводила опитування, моніторинги «Детектора медіа» вже неодноразово помічали в поширенні маніпулятивних даних, вигідних «ОПЗЖ». А мантру невідхильного дотримання Мінських угод постійно повторюють лідери цієї партії. Тим часом українська влада говорить про потребу оновити й переглянути положення цього документа.
Забули про вибори
Попри те, що окремі канали відстежують рейтинги партій, про скандальні вибори на Прикарпатті вже майже не говорили, хоча вагомий привід на це був. Центральна виборча комісія не зареєструвала Василя Вірастюка переможцем на виборах народних депутатів у 87-му окрузі. Про це 5 травня повідомили на «1+1», «Україні», 5 каналі та Суспільному. На трьох каналах про рішення ЦВК повідомили досить коротко, згадавши взаємні звинувачення ключових кандидатів на перемогу — Василя Вірастюка від «Слуги народу» та Олександра Шевченка від «За майбутнє». На «UA: Першому» ситуацію дослідили детальніше. Спілкувалися і з адвокатом Шевченка, і з представниками «Слуги народу», оскільки сам Вірастюк від коментарів відмовився. Також у сюжеті дали коментарі аналітиків організацій «Опора» та «Чесно», які відстежували виборчий процес, аби подивитися на перспективу вирішення ситуації, що склалася на окрузі.
У період тривалих травневих вихідних політики у новинах було небагато, активність у просуванні заяв найбільше проявляли представники «ОПЗЖ». Пропрезидентську силу за згадками випередила навіть партія попереднього президента Петра Порошенка. Але частота згадок про представників «Європейської солідарності» була радше ситуативною та не мала чітко визначеної тенденції. Партію згадували в політичних рейтингах; у кількох матеріалах про візит Держсекретаря США Ентоні Блінкена казали, що з ним також зустрічався Петро Порошенко; заяву Порошенка до Дня пам’яті та примирення з критикою «побєдобєсія» поширили на 5 каналі; нардеп «Євросолідарності» Володимир В’ятрович давав коментарі щодо 8 та 9 травня; Олексій Гончаренко критикував колишнього однопартійця Сергія Лещенка за московський концерт його дружини.
Україна на міжнародному полі
Попри невелику увагу до політичних тем цього тижня, яскравою подією став візит Ентоні Блінкена, який висвітлювали всі телеканали. На ICTV навіть похизувалися, що взяли ексклюзивне інтерв’ю у Блінкена. У скороченому вигляді екслкюзивне інтерв’ю «Фактам» на ICTV показали й у новинах СТБ. Ведуча новин ICTV Оксана Гутцайт підвела до інтерв’ю так: «Олена Фроляк — єдина українська журналістка, що поговорила з ним на важливі і доленосні для України теми». Подібну інформацію про виключність цього інтерв’ю поширювали у спеціальному пресрелізі телеканалу. Але того ж дня так само ексклюзивне інтерв’ю з Держсекретарем США вийшло і в українській редакції «Радіо Свобода». До речі, якщо в інтерв’ю «Радіо Свобода» фінальне питання стосувалося долі українських політв’язнів у Росії, то на ICTV питали про роковини Бабиного Яру. Тема, безумно, важлива, але виглядає дещо інспірованою вподобаннями власника, оскільки саме Віктор Пінчук є одним із ініціаторів створення меморіалу «Бабин Яр», до якого українські політики мають неоднозначе ставлення через залучення російських спонсорів. А сам проєкт не раз піарили в новинах каналів Пінчука ICTV та СТБ.
Сам візит Блінкена став важливим повідомленням у новинах усіх каналів із нашої вибірки. Не бракувало й емоцій: «подія №1» (ICTV), «такого поважного пасажира з-за океану Україна ще не зустрічала від часу зміни влади у США» («Україна»). У новинах наголошували, що Київ — перша європейська столиця, яку Блінкен відвідує з офіційним візитом. Найбільше уваги події приділили на 5 каналі, де анонсувати зустрічі почали ще 4 травня. Політичних експертів Євгена Магду та Олександра Краєва просили прокоментувати очікування та можливі теми розмов Блінкена в Україні. Вже 6 травня — у день зустрічі — всі канали говорили, що обговорення стосувалися передусім засвідчення підтримки з боку США. Йшлося про війну на сході України, анексію Криму, протидію російській агресії, сприяння антикорупційним реформам. В окремих сюжетах згадували і про питання Конституційного Суду, корпоративного управління «Нафтогазом», співпраці з Міжнародним валютним фондом та будівництва «Північного потоку-2». Про загрози з боку Росії та політики Путіна йшлося в усіх новинах, у тому числі на «Інтері». Тільки на Першому незалежному це обтічно називали «ситуацією на Донбасі».
На «Україні», ICTV та 5 каналі окремо згадали, що Блінкен також зустрівся з Петром Порошенком. На 5-му та «Україні» до сюжетів долучили коментарі Порошенка про його бачення розбудови відносин зі США: про сприяння членству в НАТО та ЄС і допомогу в боротьбі з коронавірусом він говорив на «Україні», про сигнал до підтримки та продовження (ним же започаткованих, треба розуміти) реформ ішлося в коментарі 5 каналу. У сюжеті «1+1» про візит Блінкена Порошенка згадували тільки в негативному контексті «плівок Байдена».
Протягом тижня помітно зросла частка новин світу і майже не було новин із Росії. Повідомлення з-за кордону стосувалися здебільшого питань міжнародної політики, зокрема актуальних для України: засідання країн Великої сімки, де обговорювалися протидію російській пропаганді, та зустріч українського й польського президентів у Варшаві. З цього візиту в новинах «UA: Першого» показали лише коментар Анджея Дуди, знехтувавши заявами Володимира Зеленського.
Пріоритети у внутрішній географії українських новин за тиждень майже не змінилися. Активніше потрапляли у випуски новин міста-мільйонники, у яких новинарі відстежують зміну коронавірусної статистики. Втім, новин зі Львівщини побільшало через обвал мосту на трасі до Луцька.
До дня свободи преси 3 травня тільки 5 канал та «UA: Перший» помітили звернення Катерини Єсипенко — дружини репресованого в Криму журналіста-фрилансера Владислава Єсипенка.
Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».