Новому генеральному директору міжнародного аеропорту "Бориспіль" Олексію Дубревському доведеться не тільки займатися поверненням докризових обсягів пасажиропотоку і залученням інвестицій в інфраструктуру аеропорту, але і боротися з корупційними схемами, які дісталися йому "в спадок" від попередника Павла Рябикіна.Про це пише видання "Фокус".Цей показник повинен стати ключовим при оцінці роботи нового керівника наглядовою радою підприємства і керівництвом країни, відзначають журналісти.За даними Мінінфраструктури, у Дубревського більш ніж 15-річний досвід роботи у сфері авіації. Зокрема, він працював в німецькій компанії Lufthansa, керував комерційним напрямком аеропорту "Донецьк" ім. С. Прокоф'єва, був директором з розвитку бізнесу аеропорту Рас-ель-Хайма (ОАЕ). Протягом останніх двох років Дубревський очолював КП Міжнародний аеропорт Запоріжжя (в статусі в.о.).Представляючи нового гендиректора, міністр інфраструктури Олександр Кубраков заявив, що серед першочергових завдань Дубревського - відновлення доковідних показників роботи аеропорту "Бориспіль" як ключових повітряних воріт країни. Це завдання істотно ускладнюється тим фактом, що закриття повітряних просторів Росії і Білорусі ставить під сумнів розвиток "Борисполя" як хаба між сходом і заходом, на що завжди робила ставку якірна авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"."Модернізація інфраструктури, оптимізація неавіаційної діяльності, стійке фінансування інвестпроектів, реалізація яких є базисом для створення високотехнологічного і прогресивного аеропорту, що підвищує не тільки інвестиційну привабливість "Борисполя", а й усієї країни. Робота з налагодженням нових партнерств має тривати в режимі нон-стоп", - відзначає Дубревський.За його словами, основним завданням підприємства повинно стати формування сприйняття аеропорту не тільки як об'єкта авіаційної інфраструктури, але і як сучасного мультисервисного комплексу, який надає широкий спектр послуг B2C, B2B в авіаційній та неавіаційній сфері.Також серед першочергових завдань - робота з неавіаційні доходами, наприклад, поліпшення сервісу таксі при аеропорті, упорядкування системи розміщення реклами. Крім того, важливим напрямком має стати розвиток безбар'єрності для маломобільних груп населення, створення умов для системного підвищення кваліфікації співробітників.Втім, на думку журналістів, найбільше уваги буде приділено боротьбі з корупційними схемами. Зокрема, це корупція на будівельних роботах (термінали, розширення інфраструктури, будівництво паркінгу). У жовтні 2020 року Служба безпеки України розкрила змову колишнього керівництва "Борисполя" з підрядниками будівництва паркінгу, в рамках якого зловмисники завищували обсяги виконаних робіт і переводили в готівку бюджетні гроші через фірми-прокладки. За даними СБУ, схема, яка процвітала в 2017-2018 році, коли аеропорт очолював Павло Рябікін, дозволила перевести в готівку 37 млн грн. і сформувати близько 6 млн грн. необґрунтованого податкового кредиту.Друга відома схема - це здача в оренду комерційних площ "потрібним" компаніям за заниженими цінами. За даними НАБУ і САП, які припинили діяльність махінаторів у вересні 2020 року, схема діяла мінімум 5 років. Посадовці аеропорту з 2014 по 2019 рік, змовившись з "правильними" орендарями, завдали збитки "Борисполю" на більш ніж 16,5 млн грн.Третя група схем - це особливе ставлення до деяких авіакомпаній, яке роками будувалося в "Борисполі", наприклад, по відношенню до МАУ або російської "Интеравиа". Серед іншого, експерти називають "пільгові" умови оренди місць для авіапарків перевізників, коли останні платять не за весь майданчик, а тільки за її частину. Крім того, ЗМІ неодноразово писали і про боргові відносини "МАУ" і "Борисполя", які коштували державному підприємству багатомільйонних збитків. Чого тільки варта схема з вексельними розрахунками, борги по якій до осені 2020 року досягли 500 млн грн., після чого авіакомпанія Коломойського просто пішла в суд, щоб визнати свої зобов'язання недійсними.Четвертий тип зловживань - це "робота" з вантажними перевезеннями. Тут схеми можуть процвітати на найбільш різних рівнях - від індивідуального штучного створення проблем на митному або прикордонному контролі окремих пасажирам - до "втрачених", "тіньових" вантажів на мільярди гривень, які надходять в аеропорт без належного митного оформлення з відповідними "відкатами" керівництву за сприяння цим процесам.