Головна причина нинішньої інфляції - "дорогі" запозичення, - Верланов

Скажені запозичення по зависоких ставках розганяють інфляцію, що відчутно погіршує "фінансове здоров‘я" України. Державі потрібні реформи і дешеві гроші, а не популізм і друкарський верстат вкупі із ломбардом.

Про це заявив Сергій Верланов, голова Державної податкової служби (2019-2020).

У своїй статті для SeekingAlpha він зазначив, що ера легких грошей на глобальних ринках, яка розпочалася з розпалом пандемії, заохотила вітчизняний уряд розпочати інтенсивні запозичення без думки про завтрашній день.

"Ця політика розширилася на внутрішній ринок, що дозволило міжнародним інвесторам конвертувати їхні американські долари у гривні та купувати тримісячні ОВДП під 8,5% або 12-місячні під 11%", - зазначив Верланов.

Борг вважається сталим, говорить автор, у тому разі, коли уряд запозичує гроші під відсоток, що не перевищує темпи економічного зростання. "В Україні цим правилом знехтували", - заявив Верланов.

Так, уряди по всьому світу збільшили свої запозичення для боротьби з наслідками пандемії та стимулювання економічного зростання. Однак, стверджує автор, більшість з цих запозичень відбуваються за ставками близькими до нуля. Натомість Україна позичає під високі відсотки та ще й стримує економічне зростання через суперечливу урядову політику.

Як результат, наприкінці липня Національний Банк України – один з небагатьох Центральних Банків світу - змушений був підняти відсоткову ставку до 8%, щоб зменшити інфляційний тиск. Більше того, в НБУ зазначили, що можуть посилити свою монетарну політику, якщо інфляційний тиск продовжить зростання.

"Схоже на те, що так і станеться, адже НБУ попередив, що за результатами 2021 року інфляція складе 9,6%, а не 8% (попередній прогноз), що значно вище цілі у 5%", - написав Верланов.

Згідно з даними Міністерства фінансів, за останні сім місяців державний борг України зріс на майже 10%. Станом на 30 червня 2021 р. він склав $92,5 млрд, хоча ще 30 листопада минулого року перебував на позначці $84,2 млрд. За останні 25 місяців зростання боргу ще безпрецедентніше – 18%.

Також автор зауважив, що ще до початку цьогорічних бурхливих запозичень минулого року борг України дорівнював 60,8% ВВП, хоча у 2019 складав "лише" 50,3%.  

Автор: Станислав Кожемякин