Кубок і печатка князя: топ-5 знахідок археологів у Меджибізький фортеці

День археолога в Україні традиційно відзначається 15 серпня.

Під час пандемії все більше українців вирішує подорожувати всередині країні, тож замки, фортеці та музеї під відкритим небом опиняються у фаворі.

Цікавлять туристів і місця історичних розкопок, які постійно продовжуються в нашій країні.

У Хмельницькій області на річці Південний Буг розташований один із найдавніших замків в Україні – Меджибізька фортеця.

Археологічні розкопки у фортеці Меджибожа не припиняються ні на день вже протягом п’яти років, а найбільш важливі знахідки стають цінними музейними експонатами.

До Дня археолога 2021 Факти ICTV готові розповісти про п’ять найцікавіших археологічних знахідок у Меджибізькій фортеці.

Пляшка вина – XVIII сторіччя

Влітку 2016 року під час археологічних досліджень палацу Сенявських, який розташовано на південному сході фортеці, археологи знайшли закорковану пляшку з вином. Орієнтовний вік пляшки становить щонайменше 150 років.

Побачити пляшку можна не кожного дня, адже вона потребує спеціальних умов зберігання та спокою.

– Щоб зберегти вміст пляшки, ми вирішили тримати її там, де знайшли – у підвалах палацу. Там температура не піднімається вище +3°. А для туристів цінний експонат показуємо декілька разів на рік, зокрема – в Ніч музеїв, – розповів заступник коменданта фортеці Ігор Западенко.

За оцінками експертів, пляшка – ручної роботи, а от країна та місто її виготовлення залишаються таємницею.

Скляний кубок – XVIII-XIX століття

Унікальний кубок знайдено у 2019 році під час археологічних досліджень першого поверху палацу Сенявських.

Кубок оздоблено гравійованим рослинно-геометричним орнаментом. Особливість цієї знахідки полягає у тому, що верхня і нижня частини кубка – роз’ємні.

Ніжка має внутрішню різьбу, до якої кріпиться основа з циліндричним стержнем.

– Зробити різьбу всередині скляного виробу – це дуже складний технологічний процес. Нам пощастило його відкопати, а потім і відреставрувати з 22 фрагментів, – розповів керівник сектору археології Меджибізької фортеці Віктор Вєтров.

За однією з версій, кубок залишився у фортеці ще з часів війни з Наполеоном 1812-1814 років.

Печатка Київської митрополії кінця – XI сторіччя

Повна назва знахідки – печатка висла шестикрилий серафим.

На лицьовій стороні печатки зображено архангела (серафим), а на звороті – ДЬНЪСЛОВО – що, ймовірно, може означати ділом і словом.

– У середньовіччі юридична роль печатки зросла, а підпис на документі відійшов на другий план. Такі печатки зазвичай належали князям. Будь-яке пошкодження печатки або ж її відсутність могла свідчити про неавтентичність документа, – розповіла провідний науковий співробітник Меджибізької фортеці Тетяна Вєтрова.

Знахідка свідчить про те, що в XI столітті на місці фортеці вже існував документообіг, хоча перша письмова згадка про Меджибіж датується 1146 роком (середина XII століття).

Вагові прилади – XVIII-XIX сторіччя

Серію вагових приладів XVIII-XIX століття археологи знайшли на початку 2020 року під час розчищення бастіону фортеці.

До неї входить набір важків Розбивний фунт, кришки від футляру Розбивного фунту, гирька-стаканчик від Розбивного фунту, шалька від аптечних терезів та гирька багатогранна.

Набір Розбивний фунт виготовлено із бронзи. У ті часи такими ваговими приладами користувалися ювеліри або фармацевти.

Стилус із кістки – XIV-XV століття

Стилус, який ще називають стилосом, писалом та стилем, – один із перших приладів для писання на дощечках із воску, дерева або навіть кори.

– Решта знайдених виробів із кістки виготовляли для сукання та розв’язування вузликів на путах коня. Це велике везіння – знайти їх у непошкодженому вигляді, – додає старший науковий співробітник Меджибізької фортеці Сергій Войтко.

Традиційно один кінець стилуса використовувався для нанесення знаків, а інший – для стирання написаного. Саме стилус є “батьком” сучасної ручки.

Наталка Тарчевська