Як виживає метро Києва під час війни: ексклюзивне інтерв’ю з начальником Київського метрополітену Віктором Брагінським
Як виживає метро Києва під час війни: ексклюзивне інтерв’ю з начальником Київського метрополітену Віктором Брагінським

Як виживає метро Києва під час війни: ексклюзивне інтерв’ю з начальником Київського метрополітену Віктором Брагінським

Чому поїзди метро не їздять через мости під час тривоги та коли наша підземка отримає наскрізні вагони.

Київський метрополітен вже рік працює вумовах війни, як і все наше місто. Що змінилося в метрополітені за рік, як він змінював режим своєї роботи під час війни та чого очікувати в майбутньому, сайту ТСН.ua розповів в ексклюзивному інтерв’ю Віктор Брагінський, начальник КП "Київський метрополітен".

Під час ракетних обстрілів кияни знаходять порятунок на станціях метрополітену. Як ви оцінюєте роботу метро за майже рік війни – як укриття та міського транспорту? Адже перевезення пасажирів суттєво зменшилось порівняно з мирними роками.

Від перших днів війни ми акумулювали всі зусилля з налагодження роботи метрополітену в режимі укриття. Справа в тому, що більша половина наших співробітників не змогли дістатися до своїх робочих місць в перші дні війни. І близько 3 тисячам працівників з 8 тисяч штатних робітників, довелося забезпечували роботу підприємства як укриття для понад 20 тисяч цивільного населення, яке практично цілодобово перебувало на станціях.

Лише від квітня 2022 року ми почали поступово відновлювати курсування поїздів на ділянках, які раніше були зачинені. Зазначу, що всі зміни в роботі метрополітену здійснювалися виключно після консультацій та погодження з правоохоронцями та військовими. Від середини травня було відновлено нормальну роботу метрополітену з урахуванням безпекової ситуації в місті – не всі станції були відкриті, працювали не всі вестибюлі. Але водночас всі станції в цілодобовому режимі продовжували працювати як укриття.

Як змінився пасажиропотік в метро

Для нас було дуже важливо - поновити планові ремонтні роботи. Ми не могли ремонтувати нашу інфраструктуру, оскільки цілодобово на станціях знаходилися люди. Зараз ми маєм вже налагоджену роботу метрополітену – як укриття і як транспорт. Ми відпрацювали з військовими та правоохоронцями роботу підприємства під час повітряної тривоги, як вдень, так і вночі, коли діє комендантська година.

Метро почало працювати в режимі перевезень від 16 травня. Метрополітеном тоді скористалось 340 тисяч пасажирів. Зараз середньодобові перевезення становлять 550 тисяч чоловік. Це дуже низький показник для нашої інфраструктури. За останні три роки через пандемію, а тепер через повномасштабне вторгнення Росії пасажиропотік так і не відновився.

Для порівняння минулого року Київським метрополітеном скористалось 162 мільйони пасажирів, у 2021 році - 319 мільйонів, а 2019 року наші перевезення за рік становили 495 мільйонів пасажирів. Тобто підприємство зараз знаходиться в важкому фінансовому стані. Доходи від перевезення пасажирів суттєво зменшилися і у метрополітену недостатньо коштів для покриття мінімально необхідних витрат. Тому забезпечити функціонування метро можна тільки за рахунок підтримки міста.

Пасажиропотік в метро так і не відновився /фото КМДА / ©
Пасажиропотік в метро так і не відновився /фото КМДА

Щомісяця наше підприємство має дві обов’язкових статі витрат – це заробітна плата співробітникам – 150 мільйонів гривень і витрати за спожиту електроенергію - 55 мільйонів гривень на місяць, а доходи від перевезень пасажирів за січень 2023 року становили лише 88 мільйонів гривень. Касовий розрив дуже великий, тобто наше підприємство є дотаційним, лише завдяки бюджету Києва ми можем стабільно працювати.

Які нестандартні рішення вам доводилось ухвалювати?

З перших днів війни всі рішення, які приймалися, були нестандартними. Наше підприємство подвійного призначення, але його другу функцію, а саме цивільний захист населення в режимі укриття, ми застосовували вперше на практиці. Для нас це був справжній виклик, але я вважаю, що ми з ним успішно впоралися. Нам дуже багато хто допомагав: місто, волонтери, громадські організації. Вони забезпечували людей харчуванням, медикаментами. Для дітей влаштували різні активності. Щоб їх відволікти від жаху війни, на деяких стаціях влаштовували зони для перегляду мультфільмів.

Самі кияни ухвалювали нестандартні рішення, коли фактично жили на станціях метро. На "Контрактовій площі" у нас стояв поїзд біля платформи (поїзди періодично змінювалися). Люди, які користувалися укриттям, дуже раціонально його розподілили між собою. В другому і третьому вагоні жили пасажири з дітьми. В четвертому вагоні поселились жінки з Подільського району – такі поважні київські панянки, а п’ятий зайняли чоловіки. Біля турнікетів жили люди з собаками. Там були хаскі, лабрадори та інші. Були і котики – вони жили в усіх вагонах, особливо там де були сім’ї з дітками. Працівники поставили кабінку чергової посеред платформи. Там завжди був чайник із гарячою водою, можна було приготувати чай чи каву, підзарядити телефони. Головне, що люди були згуртовані. Вони разом прибирали, по черзі виносили сміття. Навіть склали графік – сніданку, обіду та вечері. Їжу, яку привозили волонтери, розподіляли порівну.

Нестандартних рішень було багато… Але детально я поділюсь ними з вами вже після нашої перемоги.

Станція, яка найбільше постраждала від російських ракет

Станція метро "Лук’янівська" найбільше постраждала від ракетних ударів ворога. Як швидко її буде відремонтовано? Скільки коштів на це необхідно?

На жаль, наша інфраструктура теж постраждала від ворожих ракетних обстрілів. 15 березня вибуховою хвилею було пошкоджено вестибюль станції "Лук’янівська". Постраждали також службові приміщення метрополітену, які заходяться над нею. На разі, власними силами підприємства проведено комплекс робіт для забезпечення нормальної робот станції та безпечного перевезення пасажирів. Щоб зробити повий капітальний ремонт станції "Лук’янівська", необхідні значні кошти. Поки у нас немає власних коштів, щоб розпочати ремонт. Можливо, вони будуть виділені з резервного фонду міста.

Станція метро
Станція метро "Лук’янівська" /фото КМДА

Станція зараз працює в безпечному режимі і виконує функції укриття. А ушкодження їй завдані значні, точна сума стане відома після завершення проектних робіт. Окрім вибитих вікон в вестибюлі, пошкоджена вхідна група дверей, вітраж, оздоблення приміщення, від вибуху повиривало внутрішні інженерні мережі. Але головне, що ніхто з людей не постраждав, ракета влучила поруч на світанку.

В метрополітені бракує місць для сидіння. Людям доводиться стояти годинами або приносити з собою розкладні стільці, одіяла. Чи будуть станції обладнані додатковими лавами або переносними сидіннями, про які раніше заявлялось?

Ми займаємось цим питанням. Від перших днів війни наш колектив забезпечував довготривале перебування цивільного населення на станціях метро. До відновлення пасажирських перевезень у звичайному режимі наші стації працювали включно як укриття. Люди в цей час користувалися особистими речами – приносили з собою розкладні стільці, столики, намети, ковдри. Зараз метрополітен вже виконує дві функції – перевезення сотень тисяч пасажирів та працює цілодобово в режимі укриття для максимальної кількості людей.

Потрібно розуміти, що станції метро мають певну площу. У кожної є свої проектні розрахунки для розміщення людей. Максимальна кількість населення, яку може прийняти підземка, це до 100 тисяч осіб. Ми розуміємо, що тривоги тривають по декілька годин, тому опрацьовуємо питання по забезпеченню додаткових місць для сидіння на станціях, але обов’язково з урахуванням норм безпеки. Наприклад, маршрути для евакуації людей мають бути вільними в разі виникнення якоїсь нестандартної ситуації.

На декількох станціях ми вже встановили додаткові стаціонарні лави, а також в рамках пілотного проєкту 18 станцій метро укомплектовані додатковими модульними сидіннями. Вони використовуються тільки під час повітряних тривог. На разі, нам передали 50 таких сидінь, кожне з них вміщує до 4 осіб, але, як показала практика – розраховані на 5 осіб. Проєкт реалізований за підтримки посольства України в Латвії та інших організацій, які долучилися до втілення цієї ініціативи. Є позитивний результат, тому зараз ведемо перемовини з партнерами про можливість додаткової поставки стільців. Також команда Visit Ukraine передала тисячу туристичних сидінь для наших пасажирів. Ми продовжуємо працювати в цьому напрямку.

18 станцій метро укомплектовані додатковими модульними сидіннями / фото КМДА / ©
18 станцій метро укомплектовані додатковими модульними сидіннями / фото КМДА

Коли відкриють другі виходи на станціях

Питання про відкриття других виходів на станціях. Чому вони досі закриті? Коли їх можуть відкрити?

Нагадаю, що всі рішення щодо функціонування станцій метро – закриття чи відкриття їхніх виходів, ми виконуємо після погодження з військовими та правоохоронцями. Щойно безпекова ситуація в столиці дозволить нам відкрити додаткові виходи зі станцій, ми одразу це зробимо. Зараз фахівці не рекомендують цього робити.

На станціях метрополітену з’явилися пристрої для зарядки мобільних телефонів, що дуже виручає під час відключення світла. Але зарядки підходять не до всіх роз’ємів телефонів. Чи буде ця тема якось вдосконалюватися, можливо варто просто забезпечити на станціях декілька стаціонарних розеток?

Розміщення на станціях розеток протирічить пожежним нормам та правилам безпеки. Для нас безпека пасажирів – це пріоритет. USB роз'єми на станціях були встановлені ще в 2021 році. Це був пілотний проєкт, але враховуючи важливість цієї додаткової опції для пасажирів, зараз допрацьовуються інші варіанти для продовження цього проекту. Ми над цим працюємо, але повинні зробити так, щоб це було безпечно для пасажирів.

Що відбувалося на закритих станціях метро

Відкрийте таємницю чому 10 місяців були закритими для пасажирів станції "Хрещатик", "Майдан Незалежності" та пересадочний вузол між ними?

Метрополітен ще ніколи не працював так, як минулої весни. Нагадаю, що деякі ділянки підземки були зачинені на вимогу військових, тобто це не було рішенням, яке прийняло керівництво метрополітену. Це була необхідність із міркувань безпеки, охорони та оборони міста. Навіть під час відновленя роботи тих чи інших станцій враховувалася поточна ситуація в столиці, відповідні дозволи і рекомендації військових. На разі, в метрополітені працюють всі пересадочні вузли, зокрема й між станціями "Майдан Незалежності" і "Хрещатик".

Так, на цих двох станціях проходили концерти та важливі державні зустрічі, але це не було причиною закриття станцій. Зазначу, що метрополітен був лише майданчиком для проведення цих заходів, а не їх організатором. Дійсно, на вказаних станціях проходило дуже багато подій. Це найбезпечніша у місті локація і там проходили заходи державного рівня. У нас неодноразово бував президент України Володимир Зеленський, проводив на станціях пресконференції з закордонними ЗМІ.

Особисто моя думка така: всі заходи, які допомагають людям тримати фокус на війні, спонукають до підтримки від наших закордонних партнерів, а також заходи, які акумулюють кошти для ЗСУ дуже для нас важливі, де б вони не відбувалися. А метрополітен – це безпечна локація.

Останні повітряні тривоги в Києві були по 4, 5 і навіть 6 годин. Який збиток для метро від повітряної тривоги, яка триває одну годину?

Загалом, повітряні тривоги в фінансовому плані не впливають на роботу метрополітену. Ми її так налагодили, що під час тривоги зачинені лише відкриті ділянки – це питання безпеки пасажирів. А все, що розташоване під землею – працює. Синя лінія, наприклад, не зупиняється – поїзди курсують під час тривоги. Тому, пасажири, які планують свою поїздку користуються підземкою, як транспортом. Водночас, люди використовують інфраструктуру метро як укриття – перебувають на підземних станціях до відбою. Тому збитки під час тривоги не підраховуються.

Чому поїзди метро не їздять через мости під час тривоги

Деяких киян дратує те, що під час повітряної тривоги поїзди метро не їздять через київські мости, а міська електричка продовжує курсувати. Поїзди електрички ходять відкритими ділянками і через мости. Поясніть, чому перекривають рух мостами, де курсують поїзди метро?

Метрополітен в своїй роботі керується розпорядчими документами, які видає міська влада – КМВА. Рішенням Ради оборони Києва було заборонено курсування поїздів метрополітену на відкритих ділянках та мостах під час повітряної тривоги. Також наземний електротранспорт зупиняє свою роботу. Фахівці зазначають, що коли оголошується повітряна тривога, то населення має бути в укритті, а не їздити в автобусі або в вагоні метро. Рішення направлене, в першу чергу, на безпеку цивільного населення.

Якими правилами користується міська електричка, нам невідомо, вона не підпорядковується місту. А ми чітко виконуємо рішення Ради оборони Києва, яке забороняє рух транспорту під час тривоги. Я вважаю, що це мудре рішення. В одному поїзді метро може перебувати до 1000 людей і це дуже небезпечно. Не слід забувати, що мости – це найбільш вразливі ділянки, тому вони перекриваються під час тривоги.

Під час повітряної тривоги поїзда метро не курсують по мостах. Люди чекають відбою на станціях / ©
Під час повітряної тривоги поїзда метро не курсують по мостах. Люди чекають відбою на станціях

Варшава обіцяє нам 60 вагонів метро

Столиця отримує від наших партнерів автобуси, чи йдеться про передавання Києву поїздів метрополітену або про продаж на пільгових умовах?

Стосовно продажу поїздів на пільгових умовах, то такої ініціативи поки немає. Але на початку цього року мер Києва Віталій Кличко та мер Варшави Рафал Тшасковский підписали листа про наміри співробітництва між київським та варшавським метрополітенами, а саме про передачу польською столицею Києву 60 вагонів метро. На разі, очікується подальша інформація, але як тільки вона буде деталізована, це буде гарною новиною для наших пасажирів і метрополітену.

А варшавські вагони помістяться в наших київських тунелях?

Так. Ідеться про ту ж серію вагонів, які експлуатуються у нашій підземці №717. Різниця там лише в ширині колії, але це легко змінити і можна експлуатувати у нас. Шо дуже важливо для нас? Ці вагони можна використовувати як технічних донорів для наших поїздів. Історично так склалося, що більшість парку київського метрополітену – це вагони виробництва радянського, а тепер російського Вагонмашу і запчастини, які потрібні для ремонту наших потягів для нас зараз недоступні. Тому варшавські вагони нам цікаві саме як донори, поки ми не оновимо наш рухомий склад.

В метрополітені будуть наскрізні вагони

До війни йшлося про закупку для міста перших наскрізних вагонів. Наскільки зараз реальна реалізація цього проєкту?

Наразі місто та Київський метрополітен проводять процедуру закупки вагонів коштом кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку. Має розпочатися другий етап процедури – наприкінці лютого відбудеться аукціон. Згідно з нашими технічними умовами, ми плануємо закупити саме наскрізні вагони. У світі вже мало хто використовує окремі вагони, а наскрізні більш просторі та можуть вмістити більше пасажирів. Ми плануємо отримати 50 наскрізних вагонів – відповідно буде 10 поїздів.

Наскрізні вагони / ©
Наскрізні вагони

Крім цього, ми зараз готуємо тендерну документацію на придбання нових вагонів в рамках проекту Київський міський електротранспорт. Плануємо отримати ще 50 наскрізних вагонів. Після того, як буде обраний переможець аукціону, ми плануємо отримати цю техніку вже через рік, тобто в 2024 році.

В метрополітені триває заміна старих турнікетів на нові. Скільки ще станцій залишилось оновити?

Проєкт із заміни пасажирської автоматики на сучасну, ми розпочали 2020 року. Роботи із заміни проводили в нічний час, щоб не створювати незручностей для пасажирів. Нові турнікети підтримують всі види оплати проїзду: транспортна картка, QR-код згенерований у застосунку "Київ цифровий", безконтактна банківська карта, мобільний застосунок Apple Pay, Google Pay.

Пристрої для зарядки мобільних телефонів в метро / ©
Пристрої для зарядки мобільних телефонів в метро

Зараз нові турнікети вже встановлені у 22 вестибюлях, а це 14 станцій метрополітену. Роботи іх заміни турнікетів тривають на станції "Оболонь". Плануємо розпочати заміну на станціях "Льва Толстого" та "Либідська". Нові турнікети зручні для використання, тому щойно з’явиться фінансова можливість, ми продовжимо їх заміну на інших станціях.

Нові турнікети в метро / ©
Нові турнікети в метро

Коли виженуть Леніна та Пушкіна з метро

Які плани у метрополітену щодо демонтажу погруддя Леніну, який прихований за ширмою на станції метро "Театральна"? Коли його буде демонтовано?

Станція "Театральна" була введена в експлуатацію 1987 року і тоді носила назву "Ленінська". Погруддя "вождя" розташоване в торці платформи. Кажуть, що його спустили під землю та розмістили на станції, ще коли вона тільки будувалася. Вага бронзового Леніна понад 4 тонни і погруддя кріпиться до торцевої стіни середнього залу. Тобто демонтаж такої масивної конструкції потребує спеціальних проектних рішень, а також технічних засобів. На виконання закону про декомунізацію погруддя було закрито фальшстіною з зображенням 3D-малюнка театрального залу Оперного театру, що відповідає назві станції.

Погруддя Леніну на "Театральній"

В перспективі для недопущення пошкодження конструктивних елементів станції ми плануємо включити роботи із демонтажу погруддя Леніна до складу робіт зі спорудження другого пересадкового вузла між станціями "Театральна" та "Золоті ворота". Коли у метро був значний пасажиропотік, то в існуючому переході пасажирам було тіснувато. Ми підняли питання щодо будівництва другого пересадочного вузла. Як тільки у нас з’явиться можливість розпочати роботи, ми демонтуємо погруддя Леніна, а на його місті з’явиться перехід на "Золоті ворота".

Погруддя Леніна заховали за фальшстіною у вигляді залу Оперного театру / ©
Погруддя Леніна заховали за фальшстіною у вигляді залу Оперного театру

Що буде з погруддями російським діячам на станції "Університет"  Пушкіну, Горькому, Ломоносову, Менделєєву? А також із бронзовими медальйонами на станції "Вокзальна"? Коли все це можливо демонтувати?

Обидві станції є пам’ятниками архітектури місцевого значення та охороняються державою. Будь-які роботи по перебудові, реставрації цих станцій ми можемо робити лише після отримання відповідних дозвільних документів.

Що стосується погрудь російським діячам на станції "Університет" було ухвалено рішення про проведення невідкладних консерваційних робіт. Ми отримали погодження від Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Для усунення погрудь з публічного простору їх законсервували – закрили спеціальними плитами. Паралельно йе робота з отримання дозволів на демонтаж цих погрудь. Також ми звернулись до постійної комісії Київради з питань культури, туризму та інформаційної  політики щодо опрацювання питання та надання пропозицій переліку видатних українських діячів науки на заміну цих бюстів. Ця заміна однозначно буде, але це потребує часу. Фахові спеціалісти мають дати нам чітку відповідь – ким з українських діячів ми можемо замінити погруддя на "Університеті".

Погруддя Пушкіну обіцяють демонтувати / ©
Погруддя Пушкіну обіцяють демонтувати

А щодо бронзових радянських медальйонів на "Вокзальній", то ви знаєте, що вже не перший рік ідеться про будівництво другого виходу з цієї станції метро. Ми плануємо провести демонтаж медальйонів в рамках цього проекту. Питання будівництва другого виходу з «Вокзальної» дуже гостро стояло в період від 2017 до 2019 року, коли пасажиропотік в метро становив за добу 1,6 та 1,7 мільйона пасажирів. Зараз, коли ми перевозимо за добу 550 тисяч пасажирів – станція "Вокзальна" незавантажена. Тут питання в наявності коштів у міському бюджеті, зараз вони витрачаються на більш пріоритетні цілі. Але щойно з’явиться така можливість, ми запроєктуємо другий вихід і розпочнемо будівництво. Тоді і демонтуємо медальйони з радянською символікою.

Один з радянських медальйонів на
Один з радянських медальйонів на "Вокзальній"

Майже 400 метрополітенівців в ЗСУ

На станціях Київського метро стало помітно більше чоловіків у формі чергових по станції. З чим це пов’язано?

Метрополітен – це об’єкт критичної інфраструктури, який цілодобово працює в режимі укриття. З метою запобігання проникнення сторонніх осіб на територію та об’єкти підприємства, дотримання пасажирами правил проходу через турнікети та посилення безпеки, нами було збільшено кількість працівників загону оперативного контролю, яких ви бачите на станціях.

Працівники цієї служби виконують функції не тільки безпеки та контролю, а ще й проходять навчання з домедичної допомоги та забезпечують супровід маломобільних груп пасажирів у підземці.

На станціях Київського метро стало помітно більше чоловіків / фото КМДА / ©
На станціях Київського метро стало помітно більше чоловіків / фото КМДА

Чи є у метрополітену кадровий голод у зв’язку з мобілізацією?

Зараз 377 співробітників метрополітену боронять нашу незалежність в лавах ЗСУ. На жаль, маємо втрати – 5 наших працівників загинуло на цій війні. Хоча втрати ми відчули ще в 2014 рокі з початком АТО, тоді ми втратили двох наших колег.

Щодо загального кадрового питання, то метрополітен є дуже вузькопрофільним підприємством – це машиністи, диспетчери, слюсарі з обслуговування рухомого складу. Проте критичної кадрової ситуації в метрополітені зараз немає. Є декілька відкритих вакансій. Але якщо порівнювати з довоєнними роками, то тоді ми мали стабільно понад 20 відкритих вакансій. Зараз ситуація змінилась – вільні місця швидко займають люди, які шукають роботу.

Метро на Виноградар знову будують

Не можу не запитати про будівництво нових станцій метро на Виноградар. Яка ситуація з будівництвом і чого очікувати киянам?

З початком війни та запровадженням воєнного стану генпідрядник АТ "Київметробуд" повідомив Київський метрополітен щодо відсутності можливості виконання робіт по будівництві метро на Виноградар. Тобто будівництво нових станцій було зупинене.

Зараз генпідрядник все ж таки відновив будівельні роботи. Звичайно, що на темпи будівництва впливає поточна ситуація, адже бригади будівельників і всі, хто залучений до будівництва, під час повітряної тривоги повинні бути у безпеці. Крім того, нестабільне електропостачання уповільнює робочий процес. Але попри труднощі, які виникають через війну, київська міська влада та метрополітен докладають максимум зусиль, щоб цей проект продовжувався.

Прохідницький щит
Прохідницький щит "Галина"

Сьогодні дуже важко назвати чіткий термін закінчення робіт. Бо неможливо спрогнозувати навіть те, що буде завтра. Але можу сказати, що зараз генпідрядник зосередив роботу над тими ділянками, які потребують першочергового виконання робіт. На відкритих ділянках є котловани, якщо їх залишити відкритими, то через щільне будівництво поруч, вони просто можуть обвалитися. Нам потрібно, насамперед, ліквідувати техногенну небезпеку – закріпити вже збудовані тунелі і накрити їх, а потім перейти до будівництва другого тунелю від станції "Мостицька" до станції "Сирець". Один тунель між ним довжиною 1249 метрів вже збудований, тепер потрібно побудувати другий. Як і раніше, його буде будувати прохідницький щит "Галина".

Вартість проїзду в метро не зміниться

І останнє, можливо, непопулярне питання: чи потрібно зараз піднімати тарифи на проїзд у Київському метрополітені? Якою має бути вартість проїзду?

Київський метрополітен не ухвалює рішення щодо підняття тарифів на проїзд. Ми лише надаємо данні щодо собівартості перевезень пасажирів. На цей момент у КМДА не обговорюється питання підняття тарифів у метро. Дані щодо собівартості за 2022 рік ще непроаналізовані, але я вважаю, що вони не будуть об’єктивними, тому що ми довий час не працювали в режимі перевезень (від березня до 16 травня) і пасажиропотік за минулий рік дуже низький, а собівартість перевезень вираховується з одного пасажира, тобто чим більше ми перевозимо населення, тим менша собівартість однієї поїздки. Тому це питання сьогодні не обговорюється.

Читайте також:

День народження в метро Києва під час ракетного удару: історія про хлопчика, якому росіяни намагались зіпсувати свято

Спокій та незламність: дівчина вишиває під час тривоги в метро Києва (фото)

Квартири біля метро і заміські будинки: експерт розповів, яке житло найбільше користуватиметься попитом у Києві

Джерело матеріала
loader
loader