У Кремля було як мінімум два плани щодо управління Україною після захоплення – УП
У Кремля було як мінімум два плани щодо управління Україною після захоплення – УП

У Кремля було як мінімум два плани щодо управління Україною після захоплення – УП

На початку повномасштабного вторгнення РФ мала щонайменше два політичні плани щодо управління Україною після захоплення.

Про це пише Українська правда.

Перший був пов’язаний із найближчою до російського диктатора Володимира Путіна людиною в Україні – його кумом Віктором Медведчуком.

Зараз дивляться

За часів президентства Петра Порошенка Медведчук був головним переговорником з Кремлем та займався обміном полонених. Водночас за Зеленського переговори з росіянами перетягнув на себе глава ОП Андрій Єрмак, а Медведчук опинився під слідством.

– Станом на початок 2022 року тоді ще нардеп від ОПЗЖ Медведчук перебував у Києві під цілодобовим домашнім арештом за підозрою у державній зраді. За останні роки в Україні його телеканали вимкнули з ефірів, РНБО ввела персональні санкції щодо нього та його дружини Оксани Марченко. Крім того, йому висунули низку підозр щодо можливої співпраці з окупантами та організації вугільних схем, – йдеться у повідомленні.

Як пише УП, ще за місяць до російської вторгнення один впливовий депутат ОПЗЖ жартував, що Медведчук “просто чекає Путіна”.

Так, під кінець лютого 2022-го Медведчук поводився дивно, розповідають люди з кола його спілкування. Він переконував депутатів з його групи в Раді, що вторгнення не буде. Сама ж його дружина Марченко приїхала на кордон з Білоруссю з наміром виїхати з України 18 числа.

23 лютого він попереносив зустрічі зі своїми соратниками, а 24 лютого перестав виходити на зв’язок. Він з’явився в партійному чаті ОПЗЖ лише один раз – на третій день вторгнення, 26 лютого. Того дня депутати фракції Медведчука, які залишилися у Києві, зібралися виключити Іллю Киву зі своїх лав через публічну підтримку російської агресії. І кум Путіна намагався переконати, що цього робити не треба.

Планом Б для Москви був президент-втікач Віктор Янукович.

Так, 30 грудня 2021 року стало відомо, що Янукович хоче повернути статус президента. Він вирішив подати позов до ОАСКу з вимогою визнати, що ВР не мала повноважень, щоб приймати акт про самоусунення президента.

Згодом Янукович доповнив свої претензії ще одним позовом, де йшлося про те, що Рада не має права позбавляти звання президента поза процедурою імпічменту. В нього ж парламент відібрав право називатись президентом простою постановою.

– Адвокати Януковича виявилися на диво розумними. Вони пішли в ОАСК оскаржувати не рішення Ради, а питання процедури. Це й була юридична лазівка. І якби ОАСК визнав процедурні порушення, наслідком було б визнання недійсним рішення парламенту, – пояснив УП один із ключових юристів команди Зеленського.

На момент вторгнення російських військ в Україну позови Януковича і справді залишалися в ОАСК нерозглянутими. Водночас 2 березня 2022 року, коли борт з Януковичем був у Мінську, його судові скарги набули абсолютно нового звучання.

Щоб не дати суддям ОАСК ухвалювати будь-які рішення, того ж таки 2 березня Державна судова адміністрація відключила суд від доступу до реєстру судових рішень. Ситуація була настільки небезпечною, що для блокування суду в ОПУ підключили СБУ, додають у виданні.

– План Б прожив у голові Путіна ще декілька днів. Ситуація на фронті розгорталася стрімко й неочікувано для Москви… Борт Януковича востаннє був помічений у Мінську 7 березня минулого року. Після цього перемовини перемістились у Стамбул, а Віктор Федорович зник із поля зору так само несподівано, як і з’явився, – підсумовує УП.

Читайте
Настрої населення Криму змінюються, Кремль розуміє неминучість деокупації – ГУР
Теги за темою
Росія Віктор Медведчук Кремль Віктор Янукович
Джерело матеріала
loader
loader