Нас дурили багато років: найбільші компанії приховували інформацію про шкоду їхньої продукції

Вічні хімікати

"Вічними хімікатами" називають перфторалкильні та поліфторалкильні сполуки (PFAS), які присутні у багатьох споживчих та промислових товарах – шампунях, засобах для чищення, посуді з тефлоновим покриттям, електроніці, упаковках фастфуду, косметиці та інших товарах.

PFAS включають приблизно 14 тисяч штучно синтезованих речовин. "Вічними хімікатами" їх називають тому, що їхнє руйнування відбувається вкрай повільно — в результаті вони накопичуються у навколишньому середовищі (у воді, ґрунті, навіть у повітрі), у продуктах, а у результаті – у тканинах організму тварин та людей.

Багато досліджень показало, що PFAS негативно впливають на здоров'я: вони руйнують ендокринну систему, призводять до хвороб печінки, ШКТ, онкопатологій.

Засекречена інформація про шкоду

Дослідники з Каліфорнійського університету вперше проаналізували секретні документи найбільших хімічних промислових американських корпорацій – DuPont і 3M. Вчені розкрили тактику, за допомогою якої компанії тримали інформацію про токсичність "вічних хімікатів" у секреті, що, у свою чергу, гальмувало прийняття нормативних актів щодо їхнього використання та призвело до їхнього широкого поширення.

Секретні галузеві документи виявили під час судового процесу, організованого відомим юристом Робертом Біллотом, де обвинуваченим у забрудненні довкілля виступає компанія DuPont. За даними цього розслідування, у 2019 році на екрани навіть вийшов художній фільм "Темні води".

Вчені дійшли висновку, що компанія давно мала докази токсичності PFAS, оскільки вона проводила дослідження на внутрішніх органах тварин. Так, ще в далекому 1961 році, згідно зі звітом корпорації, було виявлено, що тефлонові матеріали навіть у малих дозах здатні збільшувати розмір печінки щурів і такі речовини повинні повністю уникати контакту зі шкірою.

У 1980 році в DuPont та 3M дізналися, що у двох із восьми вагітних співробітниць, які працювали на виробництві перфтороктанової кислоти (С-8), народилися діти з уродженими дефектами. Компанія не опублікувала відкриття і не розповіла про нього співробітникам, а наступного року у внутрішній службовій записці йшлося: "Нам невідомо про жодні докази вроджених дефектів, викликаних C-8 в DuPont". Нічого з цього не потрапило ні до наукової літератури, ні до ЗМІ – компанії просто засекретили документи.