Росія та Саудівська Аравія виступили проти збільшення потужностей зеленої енергетики

Індія зайняла нейтральну позицію.

Основні виробники викопного палива, включаючи Саудівську Аравію та Росію, у п’ятницю виступили проти пропозиції потроїти потужності відновлюваної енергії країн G20 до 2030 року, повідомляє Reuters із посиланням на джерела, які говорили на умовах анонімності.

Китай, найбільша у світі країна за обсягами викидів вуглекислого газу, а також експортери вугілля Південна Африка та Індонезія так само виступили проти плану. Індія, яка нині головує у G20, зайняла нейтральну позицію щодо цього питання, повідомили джерела, двоє з яких були присутні на зустрічі G20. Ще одне з джерел є поінформованим про перебіг переговорів.

Багато країн світу страждають від рекордної спеки , яка, за словами вчених, є результатом зміни клімату, викликаної спалюванням викопного палива.

Цілі щодо відновлюваної енергетики були запропоновані країнами G7 на зустрічі міністерської делегації G20 у Гоа на основі звіту Міжнародного енергетичного агентства (МЕА).

Одне з джерел повідомило, що Росія та Саудівська Аравія відмовилися прийняти цілі для збільшення потужностей, не пов’язаних з викопними джерелами, або терміни для впроваджування відновлюваної енергії через те, що природний газ є важливою складовою їхнього енергетичного балансу.

Обговорення виробництва водню, яке, як сподіваються багато країн, полегшить перехід від викопного палива, також викликало суперечки. Деякі члени прагнули застосувати фразу «низьковуглецевий водень» замість «зелений водень».

У той час як зелений водень виробляється з використанням відновлюваної енергії, низьковуглецевий  може включати водень, вироблений з використанням газу, який є менш вуглецевим, ніж вугілля.

Міністри енергетики, що представляють країни-члени G20 і зустрічаються востаннє перед тим, як лідери ухвалять декларацію в Нью-Делі у вересні, також не дійшли згоди щодо війни в Україні.

У відповідь на багатогодинну дискусію щодо термінології, яка використовується для опису війни, Росія, яка називає її спеціальною військовою операцією, вперше на G20  порушила питання атак на газопровід «Північний потік», повідомили двоє офіційних осіб, які були присутні на зустрічі .

Під час дебатів, які почалися в четвер і закінчилися вранці в п'ятницю, Європейський Союз і Сполучені Штати «прагнули критикувати Росію»  і порушили питання про енергетичну незахищеність, яка стала наслідком війни в Україні, повідомило одне з джерел.

«Росія у відповідь заявила, що глобальні потоки нафти змінилися через запроваджені Заходом санкції, а також домагалася міжнародного розслідування саботажу нафтопроводу», — сказав чиновник.

Усі три джерела повідомили, що відсутність консенсусу, ймовірно, означатиме, що по завершенню зустрічі в суботу, ймовірно, не буде виголошено жодної спільної заяви,  а замість цього буде опубліковано резюме з викладенням найважливіших діалогів і розбіжностей.

Пекін буде йти власним шляхом скорочення викидів вуглецю, заявив у вівторок, 18 липня, лідер Китаю Сі Цзіньпін, в той час як спеціальний представник США з питань клімату Джон Керрі під час візиту до Пекіна закликав до пришвидшення дій для протистояння кліматичній кризі.

Глобальні викиди вуглекислого газу (CO2), пов'язані з енергетикою, досягли рекордного рівня минулого року, хоча більш чисті технології, такі як сонячна енергетика та електромобілі, допомогли обмежити вплив збільшення використання вугілля та нафти. 

На саміті G20 у Римі, який передував конференції СОР26, ключові економіки світу прийняли рішення, що з 2022 року більше не інвестуватимуть у будівництво брудних вугільних потужностей. Хоча дату, коли повністю відмовляться від вугільної генерації, так і не змогли назвати.

Інтерес до водневої енергетики в останні роки зашкалює, саме її найчастіше називають енергетикою майбутнього й головним козирем у боротьбі з кліматичними змінами. А Україну бачать мало не головним постачальником «зеленого» водню в Європу. Чи є для нас місце в енергетиці майбутнього? Читайте у статті Бориса Ільєнка «Зелений» водень. Лікнеп для України».