Вчені з'ясували, що примати в певних умовах, як і ми, схильні неконтрольовано набирати вагу, спростувавши теорію про наші унікальні гени.
Усі ми знаємо, що люди — виняткові істоти, коли йдеться про набір ваги. Ми часто вважаємо, що схильність до ожиріння — це або результат нашої генетичної схильності, або любові до солодкої і жирної їжі. Однак останні дослідження говорять зовсім про інше, розкриваючи, що феномен ожиріння може бути застосований не тільки до нас, пише Science.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Якщо ви прогуляєтеся по одному з міст США, то з великою ймовірністю помітите безліч людей, які страждають від ожиріння. Деякий час учені вважали, що це може бути пов'язано з наявністю в нас унікальних генів, які змушують нас відкладати жир більш ефективно, ніж близьких за спорідненістю нам приматів. Але, як виявилося, варто дати мавпі або мавпі побільше їжі, і вони, як і ми, набиратимуть кілограми з легкістю.
Герман Понцер з Університету Дьюка, який очолив дослідження, вивчив вагу 40 видів приматів, що склало близько 3500 особин. Ці примати жили в різних умовах — від дикої природи до зоопарків і дослідницьких центрів. Результати дослідження виявилися вельми цікавими: багато приматів, які живуть у неволі, мали надмірну вагу. У деяких випадках вони важили на 50% більше за своїх диких родичів.
Щоб уявити це в перспективі, Понтцер порівняв вагу дорослих мешканців США, що харчуються переважно за західною дієтою, з дорослими мешканцями, які живуть натуральним господарством, які досі полюють, збирають і вирощують свою їжу. У середньому люди в США на 50% важчі, що відображає ідентичну різницю у вазі, яка спостерігається у приматів у неволі.
Автори дійшли певних висновків по завершенню своєї роботи. Немає жодних особливих генетичних ознак, які б робили людину більш схильною до набору ваги, ніж інших приматів. Це також означає, що ми не можемо посилатися виключно на вуглеводи або будь-яку конкретну дієту як на головного винуватця. Дійсно, дикі примати споживають велику кількість вуглеводів у вигляді фруктів, листя та інших рослин. Однак їхні родичі, які живуть у неволі і харчуються більш білковою і висококалорійною їжею, не спалюють більше калорій, незважаючи на те, що їхній раціон відрізняється.
Едрієнн Зіхлман, фахівчиня із Каліфорнійського університету в Санта-Крузі, коментуючи це, зазначає: "Орангутани спокійно товстіють на фруктах і листі. Справа не у вуглеводах, а в додаткових калоріях".
Нове розуміння того, що примати в неволі також легко набирають вагу, дає змогу припустити, що вони можуть стати цінною моделлю для досліджень ожиріння у людини. Це може відкрити шлях до глибшого розуміння стратегій і методів лікування недуги, що вразила більшу частину світу. Зрештою, якщо ми зможемо зрозуміти основні причини ожиріння у приматів, це може пролити світло на наші власні проблеми з вагою.
Але під самий кінець дослідження, вчені зробили ще один інтригуючий висновок: самки приматів набирають більшу вагу, ніж самці, особливо в період овуляції та лактації. Цю гендерну різницю у вазі дослідники мають намір вивчати й надалі.
Раніше Фокус писав про виявлення білка, здатного боротися з ожирінням і остеопорозом. Вчені виявили важливі молекули, які постійно надають мозку інформацію.
Також Фокус писав про новий спосіб доставки ліків проти ожиріння без побічних ефектів. У боротьбі з ожирінням, можливо, щойно стався переломний момент завдяки крихітним гелеподібним носіям і великій науці, що стоїть за ними.
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.