Рада ухвалила закон про нацменшини: це одна з вимог для переговорів про членство України в ЄС
Рада ухвалила закон про нацменшини: це одна з вимог для переговорів про членство України в ЄС

Рада ухвалила закон про нацменшини: це одна з вимог для переговорів про членство України в ЄС

Про їхнє ухвалення розповіли відразу кілька народних депутатів – Ярослав Железняк та Ірина Геращенко. За законопроєкт №9610 свої голоси віддали 318 народних обранців.

Які права регулює відповідний документ

Законопроєкт №9610 передбачає регулювання прав національних меншин. Якщо говорити конкретніше, то він:

  • визначає, хто такі національні меншини;
  • дозволяє використання мов нацменшин у рекламі, під час різних заходів, у медіа, під час надання допомоги тощо;
  • передбачає видачу безоплатних підручників школярам-представникам нацменшин;
  • передбачає розробку методології використання мов нацменшин у певних регіонах;
  • уточнює порядок визначення населених пунктів, у яких більшість жителів – представники нацменшини.


Свій голос "За" законопроєкт віддали 318 нардепів / Фото Железняка

У відповідному документі також окреслюють, за яких умов права і свободи нацменшин можуть бути обмежені. Це можливо відповідно до закону, щоб діяти в інтересах національної безпеки, для забезпечення територіальної цілісності та громадського порядку. А також задля запобігання заворушень чи злочинів, охорони здоров'я населення, захисту прав і свобод інших осіб. Ще одна важлива умова: таке обмеження необхідне у демократичному суспільстві.

Звернімо увагу, що Україна отримала сім рекомендацій від Єврокомісії разом зі статусом кандидата на вступ до Європейського Союзу. Завершення законодавчої бази щодо нацменшин – одна з цих рекомендацій.

Власне, ще у грудні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про нацменшини. Вже у травні 2023 року урядом схвалена концепція програми "Єдність у різномаїтті" на період до 2034 року. Вона має забезпечити імплементацію закону та спрямована на виконання рекомендації, наданої Єврокомісією.

Серед інших рекомендацій:

  • Реформа Конституційного суду;
  • Продовження судової реформи;
  • Антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
  • Боротьба з відмиванням коштів;
  • Втілення антиолігархічного закону;
  • Узгодження аудіовізуального законодавства з європейським.
Теги за темою
Євросоюз Верховна Рада Законодавство
Джерело матеріала
loader
loader