Кого найближчим часом «відмажуть» від справ за корупцію – завдяки «поправкам Лозового»

Кандидатами на закриття є справи ОАСКу, Приватбанку та «Енергомережі»

Закриття першого епізоду «Роттердам+», справи «короля контрабанди» Альперіна та використання «правок Лозового» на догоду Коломойському – це лише перші дзвіночки, а «далі – більше», пише очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін у статті «Коломойський, Татаров, Альперін. Парламент тягне з «поправками Лозового», рятуючи топ-корупціонерів від покарання».

У Центрі протидії корупції підрахували, що більш як 30 справ НАБУ та САП можуть закрити через «поправки Лозового» й практику Верховного суду.

«Поміж десятків справ ми обрали декілька тих, які свого часу спричинили неабиякий резонанс. Очевидно, що їх закриття матиме резонанс не менший», – пише Шабунін, зазначаючи, що влада не поспішає вирішити проблему з «поправками Лозового». 

Справи-кандидати на закриття

Справа судді Вовка

У липні 2020 року НАБУ та САП вручили підозри суддям ОАСК: голові суду Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову та ще пʼятьом суддям. Загалом у справі – 11 фігурантів.

За версією прокуратури,вони діяли в межах злочинної організації, яка мала на меті захопити державну владу, встановивши контроль над органами суддівського врядування та створивши штучні перешкоди для їхньої роботи. Це на додачу до обслуговування інтересів політичних еліт і бізнес-кіл.

Наразі захист наполягає на тому, що справу надіслали до суду поза строками й згідно з «правками Лозового» її треба закривати.

Справа Приватбанку

Справа щодо Приватбанку є однією з наймасштабніших в історії антикорупційних органів. Сума збитків лише в тих епізодах, де є підозрювані, – понад 17 млрд грн.

Найближчими до закриття нині є справи за підозрою самого Ігоря Коломойського, а також провадження щодо ключових менеджерів Приватбанку Олександра Дубілета, Володимира Яценка, Людмили Шмальченко та ще трьох осіб.

Розслідування вже незабаром може виявитися марним через «поправки Лозового» та своєрідне їх тлумачення судами.

Справа компанії «Енергомережа»

Через «поправки Лозового» можуть намагатися закрити справу й щодо колишнього голови правління холдингової компанії «Енергомережа» Дмитра Крючкова.

Його звинувачують в організації заволодіння коштами «Черкасиобленерго» й «Запоріжжяобленерго» та їх легалізації, а також зловживанні службовим становищем. 

Наразі Верховна Рада має спосіб урятувати бодай частину справ проти корупціонерів завдякизаконопроєктам №10100 та №10060-2, де скасування згубних «поправок Лозового» обʼєднали з не менш потрібною реформою САП. Проте більшість парламентарів і далі ігнорує проблему.

Нагадаємо, за даними опитування, проведеного Центром Разумкова на прохання ZN.UA, 54,1% опитаних підтверджують, що потрібно скасувати часові обмеження щодо строків розслідування тяжких корупційних злочинів.