Борислав сміється: Печерський суд допомагає компанії екс-нардепа від БПП Розенблата виводити з України сотні мільйонів гривень
Борислав сміється: Печерський суд допомагає компанії екс-нардепа від БПП Розенблата виводити з України сотні мільйонів гривень

Борислав сміється: Печерський суд допомагає компанії екс-нардепа від БПП Розенблата виводити з України сотні мільйонів гривень

Скандал навколо безпілотників Hawk заграв новими фарбами

Печерський районний суд Києва знову опинився в центрі гучного скандалу. На цей раз його спровокувала суддя Галина Матійчук, яка має неоднозначну репутацію (деякі ЗМІ називали її занадто лояльною до оточення екс-президента Петра Порошенка та заявляли про винесення нею неправомірних рішень). Пару тижнів тому вона фактично дозволила колишньому "порошенківському" депутати вивести із країні кілька сотень мільйонів гривень.

Наприкінці жовтня скандальна історія навколо дронів Hawk отримала продовження. 24 жовтня 2023 Галина Матійчук задовольнила клопотання представника ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" та скасувала арешт, що був накладений 15 вересня 2023 року у справі №757/41124/23-к. А саме — рахунків ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" в Укргазбанку, Айбокс Банку, РВС Банку та Державній казначейській службі України.

Вказані рахунки були арештовані за ініціативи Державного бюро розслідувань в рамках кримінального провадження №62022100110000153 від 3 листопада 2022 року. Стаття, по який відкрито справу, звучить серйозно. Провадження йде по ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене у великих розмірах). "Власники та службові особи ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи", діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно зі службовими особами Міністерства оборони України, у період з червня 2022 року по теперішній час розробили та впровадили злочинну схему, направлену на заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами Міністерства оборони України в особливо великих розмірах, шляхом укладання з ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" контрактів та договорів у межах державного оборонного замовлення на поставку безпілотних авіаційних комплексів Hawk за завищеними цінами" — вказують в ДБР.

Історія тягнеться з кінця минулого року. 7 грудня 2022 року Міноборони уклало з ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" контракт №403/1/22/369 на виробництво та поставку для ЗСУ безпілотних комплексів Hawk в кількості 55 штук, терміном дії до 15 серпня 2023 року. Загальна вартість контракту склала близько 807 млн грн (з розрахунку 14,672 млн грн за один комплекс), а на його виконання на рахунки ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" в січні та лютому 2023 було перераховано 645,592 млн грн за 44 Hawk.

Схоже, що від початку щось пішло не так. В ДБР вказують на порушення вимог постанови Кабміну № 363 від 03.03.2021 "Питання оборонних закупівель". Орієнтовна ціна на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення, які вже закуповувалися державним замовником у того ж виконавця в минулі роки без застосування конкурсних процедур, визначається у державному контракті на рівні договірної ціни, встановленої попередніми аналогічними контрактами. Виходить, що в цьому випадку ціна була завищена майже в два з половиною рази. Справа в тому, що ще в липні 2018 році ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" уклало контракт з Міноборони на постачання 9 комплексів Hawk, призначених для повітряної розвідки та коригування артилерійського вогню, вартістю 5,95 млн грн кожен. Ці комплекси військові отримали з порушенням всіх можливих строків (7 червня 2019 — 2 БПАК Hawk, та тільки 3 березня 2022 — 7 БПАК Hawk. При цьому ще в 2018 р. проект Bihus.Info писав про те, що тодішня ціна виглядала завищеною, оскільки перші випробування HAWK пройшли невдало, а їх комплектація та конструкція (один комплекс включав в себе наземну станцію керування, антенний комплекс, всього 2 "пташки" і 2 оптичні модулі) викликали багато питань.

Чому ж Міноборони тоді обрало цього постачальника? Цілком можливо тому, що фактичним співвласником ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" був Борислав Розенблат, тодішній депутат Верховної Ради. Він був обраний до ВР від партії "Європейська Солідарність" Петра Порошенка. Його дружина Жанна Розенблат володіла 37,9% долею в цій компанії, і стільки ж було у друга Розенблата, житомирського бізнесмена Костянтина Пожидаєва. А ще 24,2% було у молдаванина Романа Діденка, пов’язаного з виробником БПЛА з цієї країни Drone-Tech SRL. Саме він ще в 2016 році представив українським військовим свій дрон з тою ж назвою HAWK, на який була дуже схожа розробка ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи". І вже тоді демонстраційні польоти виявились вкрай невдалими, тож до контрактів не дійшло.

Як кажуть в ДБР, у жовтні 2022 року між Розенблатом та Пожидаєвим виник конфлікт. І Пожидаєва, який був директором ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" та фактично займався усім процесом з виробництва БПАК Hawk, було усунуто з посади. Приміщення, виробничі потужності, спеціальне обладнання, комплектуючі та дослідний зразок БПАК Hawk залишились у розпорядженні Пожидаєва. "У подальшому, нове керівництво ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи", усвідомлюючи, що підприємство не має обладнаних приміщень, спеціального устаткування (стенди, станки тощо) та кваліфікованого персоналу, тим самим не зможе забезпечити виконання нового державного оборонного замовлення на виготовлення БПАК Hawk, вступивши в злочинну змову з посадовцями Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України та 615 Військового представництва Міністерства оборони України, за лобіювання останніх уклало з Міністерством оборони України новий державний контракт № 403/1/22/369 від 07.12.2022" — вказали в ДБР.

Цьому контракту Bihus.Info присвятив своє нове розслідування, з якого стає зрозуміло, чому так виросла ціна безпілотників Розенблата. "За словами останнього (Пожидаєва), конфлікт між партнерами стався власне через цей великий контракт: Розенблат нібито запропонував укласти його за завищеною ціною, в якій мали бути зашиті 30% "відкату" замовнику, а Пожидаєв відмовився, після чого з’ясував, що хтось від його імені підробив підпис на документах, а його самого звільнили з посади директора й усунули від управління компанією. Зі слів Пожидаєва, Розенблат організував якесь нове виробництво – зовсім інших бортів, які за комплектацією та характеристиками уже не схожі на те, що виробляло його підприємство раніше" — пишуть автори розслідування. За їх даними, за день до дедлайну виробник привіз здавати Міноборони замість 55 лише 4 комплекси, та провалив приймально-здавальні польоти. За результатами цієї демонстрації один із бортів в польоті втрачав картинку, два не змогли злетіти в принципі, ще в одного при посадці відпали крила і тріснув "ніс". "За наступні кілька тижнів, зі слів Розенблата, виробник здав ще 11 комплексів, але як насправді вони відлітали – невідомо, бо більше журналістів на польоти не допустили" — вказують у Bihus.Info.

Поки правоохоронці розбирались з цими дивними подіями, гроші компанії було заарештовано. Аж поки Печерський суд не вирішив інакше. Проти знятя арешту з рахунків компанії Розенблата категорично виступив Офіс Генпрокурора, який вказав, що у кримінальному провадженні зараз триває експертиза щодо відповідності комплектуючих та складових частин БПАК Hawk технічним умовам на вказаний вид безпілотного авіаційного комплексу. Крім того, ще не завершений аудит цільового використання ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" бюджетних коштів, до проведення кого залучено спеціалістів Держаудитслужби. Проте суддя Матійчук вирішила, що накладення арешту на всі рахунки "призводить до надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності товариства", оскільки позбавляє його можливості здійснювати оплату за поставку складників БпАК Hawk. При тому, що цими постачальниками виступають іноземні структури, можливо пов’язані з Розенблатом. Ну і окремо можна згадати, що Борислав Розенблат, який особисто приїздив демонструвати свої безпілотники військовим, залишається обвинуваченим у гучній "бурштиновій справі", яка більше трьох років "висить" у Вищому антикорупційному суді. В ній він обвинувачується в отриманні разом з ще одним екс-нардепом Максимом Поляковим хабарів у розмірі понад 300 000 доларів за сприяння іноземній компанії у здійсненні видобутку бурштину в Україні. Тільки у вересні 2023 року ВАКС призначив цю справу до розгляду по суті, тож у Розенблата нарешті з’явився шанс отримати реальний строк. Або, вірогідніше, звільнення від кримінальної відповідальності, судячи з того, як його представники вміють підбирати вагомі аргументи для українських суддів.

Джерело матеріала
loader
loader