В Україні ризикує зародитись новий олігархічний режим із центром в офісі президента — Business Insider

Навіть після перемоги у боротьбі з вторгненням РФ, існує ризик, що олігархи можуть виграти війну за майбутнє України.  

Зростають побоювання, що в Україні за часів президента Володимира Зеленського та керівника ОП Андрія Єрмака почалось зародження нового олігархічного режиму. Про це пише у статті для Business Insider журналіст Пол Старобін.

Наприкінці вересня відповідальний у Раді національної безпеки США за міжнародні економічні питання Майк Пайл надіслав своїм колегам в Україні "робочий проєкт" із переліком реформ, які Білий дім очікує від Києва в обмін на продовження фінансової допомоги з боку Сполучених Штатів. Серед них - посилення нагляду за державними підприємствами в енергетичному секторі, а також кроки, що сприятимуть більшій прозорості та підзвітності під час післявоєнної відбудови країни. У широкому сенсі, мета полягала в тому, щоб приборкати корупцію.

Серед одержувачів листа Пайла був офіс президента України - команда з п'яти десятків осіб на чолі з Андрієм Єрмаком, давнім другом президента Володимира Зеленського. У політичних і ділових колах Києва Єрмака вважають другою найвпливовішою людиною в країні. Дехто навіть вважає його впливовішим за президента. 

Так сталося, що в день відправлення листа Пайла Старобін був у Києві, де зустрівся з виконавчим директором Центру протидії корупції Дар'єю Каленюк. Вона розповіла Старобіну про реалії української політико-економічної структури влади в епоху Зеленського-Єрмака. За її словами, повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році значною мірою знищило покоління олігархів, які користувалися повною свободою дій для розкрадання української економіки з часів отримання країною незалежності. Старі “титани” більше не мають тієї влади, яку колись зберігали над парламентом і засобами масової інформації, а багато їхніх промислових активів опинилися на територіях, які тимчасово окупували російські війська. 

Але "погана історія", на думку Каленюк, полягає в тому, що Єрмак створює нову систему олігархії, над якою він головує. За її словами, Єрмак через своїх заступників в Офісі президента та міністрів Кабміну маневрує, щоб встановити контроль над значною частиною економіки України, а також над її правоохоронними органами та службами безпеки. 

Те, що вона описувала, по суті, є формуванням випадкової олігархії під прикриттям воєнного стану, пише журналіст.

Подібні побоювання щодо Єрмака широко поширені в Києві. 

"Єрмак - це татечко, який вчить цих дітей, як керувати бізнесом", - сказав журналісту ще один співрозмовник, генеральний директор компанії з виробництва добрив Юрій Алаторцев. Під “бізнесом" Алаторцев мав на увазі політичну корупцію. Він також нагадав, що Єрмак і Зеленський контролюють керівну партію "Слуга народу", яка має більшість у парламенті.

Єрмак заперечує, що використовує офіс Зеленського для розкрадання України. Радниця Єрмака Дар'я Зарівна сказала Старобіну, що така критика відображає інформаційну війну проти керівництва України, яку веде Росія. Вона також додала, що "українські олігархи", які протистоять команді Зеленського, використовують український "медіа-ринок" для боротьби з антикорупційними реформами.

Але корупція, яка вже давно інфікувала політичну систему країни, турбує українців, далеких від владних кіл. Водночас, як зазначає автор статті, саме на Офіс президента України Білий дім розраховує у викоріненні системної корупції в країні. 

Ставки високі. Український солдат на фронті ризикує своїм життям не заради того, щоб повернути контроль над урядом та економікою своєї країни найбільш хижацьким гравцям. Такий результат, навіть будучи поразкою для Росії, означав би порожню перемогу для України і для Вашингтона. Тим часом Сполучені Штати вже виділили близько 67 мільярдів доларів на оборону України, а вартість післявоєнної відбудови, за деякими оцінками, може перевищити трильйон доларів. Що завадить “менеджерам” нової олігархії розкрасти такі величезні суми, які більш ніж у п'ять разів перевищують довоєнний валовий внутрішній продукт України?

"Це буде шалене годування акул", - сказав колишній інвестиційний банкір у Києві Роланд Шпітц. І найбільшими акулами, за його словами, як правило, стають "люди при владі".

"Новий натовп завжди найбільш голодний”, - додав він,

Колишній посол США в Україні Вільям Тейлор вважає, що Зеленський багато в чому залежить від Єрмака. Ця залежність поширюється і на питання “політичної делікатності”.  Журналіст запитав Тейлора, чи є Єрмак частиною рішення для створення кращої України або ж є частиною проблеми?

"Я бачу Зеленського частиною рішення", - дипломатично відповів Тейлор.

До приходу до влади Зеленського бізнес-олігархія в Україні, як і в інших пострадянських країнах, працювала за принципом "здобичі", тобто за принципом "хто сильніший, той і правий". Чесний підприємець не був зацікавлений у створенні компанії, знаючи, що в разі її успіху один із кланів може втрутитися в її діяльність і захопити контроль, попри захист законодавства. Поки лідери кланів ставали мільярдерами завдяки захопленню промислових і фінансових активів, Україна, тим часом, залишалася бідною, а її багатства регулярно викачувалися на офшорні рахунки. У 2018 році, за рік до обрання Зеленського, Україна була найбіднішою державою Європи з доходом на душу населення дещо менше трьох тисяч доларів США - на 8% нижче, ніж у Молдові, яка посідає друге місце.

Боротьба з корупцією частково випливає з глибокого культурного розколу всередині України. Безсумнівно, як каже Єрмак, кремлівські пропагандисти у Москві прагнуть зобразити уряд Зеленського як лігво злодіїв. Проте думка про те, що Єрмак будує олігархічний клан за допомогою сумнівних заступників, як правило, походить від найбільш орієнтованого на Захід і добре освіченого сегмента українського суспільства - людей, які вільно розмовляють англійською мовою і почуваються як вдома в Європі та Америці. Вони, як правило, молоді, і не відчули на собі всю силу Радянського Союзу. 

Колишній віцепрезидент "Укрнафти" Роман Ільто, який зараз працює в посольстві Швеції в Києві і займається питаннями енергетики та екології, каже, що з початком війни контроль над енергетичним сектором захопив "новонароджений" олігархічний клан на чолі з Єрмаком. Зокрема, він нагадав про перехід під державний контроль "Укрнафти" та інших стратегічно важливих компаній. 

Ільто вказав на ще одного заступника Єрмака Ростислава Шурму, який роками працював у холдингу Ріната Ахметова, перш ніж став куратором енергетики та інших секторів економіки в Офісі президента. Як і Олега Татарова, Шурму також вважають частиною “машини” Єрмака.

 "Він (Шурма - ред.) виконує роль касира для Єрмака та Офісу президента", - сказав колишній урядовець Зеленського на умовах анонімності.

Офіційні особи у Вашингтоні, безумовно, стурбовані тим, що американські податки ризикують зникати у кролячій норі української корупції. Наглядовий орган Конгресу бере участь у щомісячних зустрічах щодо цього питання з представниками Державного департаменту, Міністерства оборони та Агентства міжнародного розвитку. 

Ірак, Афганістан, Гаїті, Боснія і Герцеговина - всі ці країни є застережливими прикладами потенціалу корупції під час відбудови після війни, сказала директор з міжнародних справ і торгівлі Управління звітності уряду США Латеша Лав-Греєр.

Проте, коли журналіст висловив припущення, що в Україні, схоже, зароджується новий олігархічний режим з центром в Офісі президента, Лав-Греєр утрималася від коментарів. Вона пояснила, що її команда ще не відвідувала Україну і не зустрічалася з українськими урядовцями.

Найгірший сценарій для України, на думку автора статті, полягає в тому, що олігархічні нахили Єрмака посиляться до такої міри, що Вашингтон і європейські союзники відмовляться як від подальшої військової допомоги, так і від планів вливання в країну величезних обсягів коштів на післявоєнну відбудову. Таким чином в Україні відкриється ще одна сумна глава корумпованого, паразитичного правління, членство в ЄС стане нездійсненною мрією, а зневірені громадяни будуть вдаватися до сили, намагаючись скинути своїх гнобителів. За іронією долі, такий сценарій є моторошним відлунням того, як Росія під керівництвом глави Кремля Владіміра Путіна перетворилася на олігархічну державу.

Але це не обов'язково має бути саме так. Ключова відмінність між Росією часів Путіна і сьогоднішньою Україною полягає в тому, що Путін розчавив громадянське суспільство в РФ. Преса залякана, антипутінські політичні активісти ув'язнені або вислані. В Україні, навіть попри те, що Офіс президента зберігає контроль над телевізійним мовленням, громадянське суспільство залишається активним. Антикорупційні групи діють не лише в Києві, але й в інших великих містах, таких як Харків. Опозиціонери в парламенті, а також критики уряду Зеленського в ділових і фінансових колах здебільшого не бояться заявити про себе, зазначає автор. Втім, застерігає він, Радянський Союз залишив Україні у спадок державну корупцію, тому навіть після перемоги у боротьбі з вторгненням РФ, існує ризик, що олігархи можуть виграти війну за майбутнє країни.