Коли слід мовчати, а коли слід кричати: "Тайра" висловилася щодо обміну полонених

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець та український волонтер і парамедик, яка пережила російський полон Юлія Паєвська з позивним "Тайра", розповіли, коли у звільненні військовополонених та цивільних заручників  більше допомагає режим тиші, а у яких випадках - публічність.

В ефірі загальнонаціонального телемарафону вони акцентували, що країна-агресор веде гібридну війну проти України, тому Росія вдається до будь-яких методів, щоб тиснути на українське суспільство та розхитувати ситуацію в середині держави.

Парамедик "Тайра" зазначила, що не потрібно надавати розголос персоні, якщо людина не була до цього публічною особою, тому що за рахунок великої публічної уваги підвищується для ворога значущість полоненого. 

"Багато залежить від того, чи була людина до того (до полону - УНІАН) відомою, хоча б трошки. Якщо була, то це допомагає. Якщо, наприклад, нікому не відомий комбайнер, раптом з’являється в мережі і багато людей про нього говорять, то йому буде дуже недобре в полоні. Будь ласка, не робіть цього, потім вам ваші рідні не будуть дякувати за це", - підкреслила Паєвська.

Парамедик "Тайра" додала, якщо у російському полоні не публічна особа і зрозуміло, що іноді рідним чи друзям дуже важко терпляче чекати, то дієвим способом висловити бажання повернути близьких до дому, можуть стати письмові звернення до міжнародних організацій.

"Неважливо чи є ви родич полоненого, чи ні. Кожен може написати листа в Міжнародний Червоний Хрест і відіслати листа в Женеву, наприклад. Це потроху-потроху, але рушить питання з місця. З проханням надати хоча б інформацію, де утримується полонений, там можна вказати ім’я і прізвище полоненого. Можна поспілкуватися з друзями за кордоном, попросити їх повпливати на Червоний Хрест або попросити їх написати листа в Сенат США, сенаторам яких вони обирають. Щоб вплив був потужний", - пояснила Паєвська

"Тайра" акцентувала, що важко говорити про те, що відчувають рідні полонених, але найголовніше для повернення близьких - це витримка. Родичам тих людей, які знаходиться у полоні і вже пройшли дуже багато шляхів для повернення своїх рідних, перепробували всі способи звернення, волонтер порадила приєднуватись до акцій, які привертають увагу міжнародного суспільства.

"Треба ходити на акції, щоб надавати розголос та нагадувати суспільству, що близькі друзі або рідні досі в полоні. Мені все це не байдуже через те, що я особисто знаю, що там відбувається. Суспільству треба нагадувати, але треба також пам’ятати про те, що йде війна. Відмова росіян віддавати наших полонених, наших цивільних, повертати наших дітей, це також частина інформаційно-психологічної війни. Росіяни вдаються до будь-яких методів, щоб тиснути на наше суспільство, аби розхитувати ситуацію в середині держави. Люди, які не дуже в цьому обізнані, можуть навіть повестися на це, особливо якщо їм розкажуть, що нібито Україна відмовляється від обміну. Це повна брехня і це абсолютно не так",- підкреслила Паєвська. 

Своєю чергою, Уповноважений з прав людини зауважив, що в медійному просторі  потрібно концентрувати увагу міжнародного суспільства  на питанні порушення РФ прав українських військовополонених і цивільних заручників, але при цьому в публічному просторі не треба зосереджуватись на конкретній людині.

"Щодо військовополонених, нам треба постійно нагадувати світовій спільноті, що така проблема щодо порушення прав військовополонених і цивільних заручників відбувається. Росія це робить. І ось цей постійний розголос потрібен. Але, як тільки згадується конкретне прізвище, запускається флешмоб, збираються підписи, таким чином погіршується становище конкретної людини в полоні, робиться важчим процедура її повернення. Тому, виходити на мітинги треба, приходити до офісів міжнародних організацій як в Україні, так і не в Україні, особливо до організації Міжнародного Червоного Хреста, треба", - акцентував Лубінець.

Він додав, що багато країн світу допомагає Україні з поверненням дітей, військовополонених та цивільних заручників. 

"З останнім поверненням дітей нам дуже багато допомагав Катар та ЮНІСЕФ. Також публічно я можу згадати Туреччину. Ми продовжуємо комунікацію з нашими турецькими колегами, які продовжують тиснути на РФ, щоб розблокувати процес цивільних, так і військовополонених. Дуже багато деталей ми розкривати не можемо. Але все, що стосується від України, ми робимо, ми готові міняти", - зазначив Лубінець.

Він акцентував, що навіть сьогодні у нього "відбувались комунікації з посередником, щоб розблокувати процес повернення військовополонених". "Виключно через небажання росіян робити обміни військовополонених, зараз цей процес заблокований. Росіяни хочуть використовувати родичів військовополонених проти державної влади України. У нас є системні факти, що росіяни телефонують родичам і кажуть, що "ми готові віддати, це Україна не хоче забирати" - це неправда. Вони одразу пропонують родичам  виходити на мітинги, блокувати дороги, адмінбудівлі…Так, це частина гібридної війни РФ проти нашої держави", - підкреслив Лубінець.

Зеленський розповів про допомогу у звільненні українців

Президент України Володимир Зеленський під час своєї підсумкової річної прес-конференції розповів про допомогу інших країн у звільненні полонених українців та прокоментував питання про обмін полоненими, зауваживши, що "процес ускладнено".

Днями у виданні  Politico вийшов матеріал, в якому розкривається, як Росія наразі використовує військовополонених, щоб дискредитувати Київ.

Нещодавно у Запоріжжі та на Волині родичі оборонців Маріуполя, які вже 20 місяців перебувають у полоні,  провели акції на підтримку військовополонених.

Група 1+1 media звернулася до міжнародної професійної спільноти та правозахисних комʼюніті з проханням посприяти визволенню з російського полону кореспондента УНІАН Дмитра Хилюка, а також усіх цивільних заручників, яких Росія незаконно утримує від початку повномасштабної війни в Україні.