Мюнхенський індекс безпеки фіксує зародження "втоми від України".
Наразі склалася програшна ситуація (англійською lose-lose situation), в якій найбільше ризикує втратити Україна, оскільки на карту поставлено її виживання як незалежної країни; війна Путіна завдає величезної шкоди російському населенню, а європейці більше не можуть пожинати дивіденди миру та змушені витрачати більше на власний захист і підтримку України.
Про це йдеться у звіті Мюнхенської безпекової конференції-2024, що містить огляд основних викликів, з якими стикається світ. Окремий розділ присвячено Східній Європі та Україні, як її частині. "Телеграф" публікує найголовніше з цього блоку.
Зазначимо, Мюнхенська конференція з безпеки проводиться щорічно з 1963 року. Це найбільший у світі незалежний майданчик, в рамках якого політики, військові, представники бізнесу, аналітики та експерти обговорюють актуальні питання зовнішньої політики, безпеки та оборони. Цьогоріч захід пройде з 16 по 18 лютого. Участь у конференції візьмуть канцлер ФРН Олаф Шольц, високий представник ЄС Жозеп Боррель, очільник Держдепу Ентоні Блінкен, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг та інші. Загалом очікується участь близько 50 лідерів країн та 100 міністрів.
"Сіра зона" між ЄС/НАТО та Росією
Як зазначається у звіті напередодні безпекової конференції, війна РФ проти України знищила залишки європейського порядку безпеки, заснованого на співпраці. Тож країни між ЄС і НАТО з одного боку та Росією з іншого повинні обирати сторону. Ці держави експерти віднесли до так званої "сірої зони".
"Україна є головною жертвою імперських амбіцій Росії підкорити країни "сірої зони". Попри те, що війна триває з незначним прогресом обох сторін, Україна, схоже, перебуває на шляху до західної інтеграції та розірвала всі зв’язки з Росією. Грузія, Молдова та Західні Балкани також відчувають нестабільність перебування між таборами", — пишуть експерти.
Євросоюз на фоні цього вважає своє розширення геополітичною необхідністю, навіть якщо іноді між державами бракує єдності в ухваленні рішень. Розширення НАТО – так само на порядку денному.
"Тим часом плани Росії щодо створення євразійської противаги ЄС провалюються, і лише автократичний сусід Білорусь явно перебуває в її таборі", — зазначається в звіті.
Імперські плани Путіна та віра українців у перемогу
"Попри неспроможність Росії досягти будь-якого істотного військового прогресу, Путін не виявляє жодних ознак бажання вести переговори", — стверджують експерти. Для очільника Кремля суверенна Україна не може співіснувати поруч з Росією.
У 2024 році Росія витратить на оборону понад 7% свого ВВП, або 29% усіх державних витрат. Кремль масово нарощує виробництво оборонної промисловості.
"Російська громадськість підтримує або принаймні мовчазно погоджується з цією стратегією, оскільки багато хто повірив у твердження Путіна про те, що Росія втягнута в ширшу боротьбу із Заходом, а Україна — лише початкове поле бою. Таким чином, війна стала "організуючим принципом російського життя" і "сенсом існування всієї машини путінізму"".
Водночас у звіті наводяться результати опитування громадян України щодо ключових моментів. Згідно з даними Мюнхенського індексу безпеки-2024, для переважної більшості українців прийнятною умовою припинення вогню було б лише повне виведення російських військ з усіх територій, включаючи Крим.
"Попри обмежений успіх українського контрнаступу, 80% громадян України вірять, що їхня країна переможе у війні", — йдеться далі.
Тим часом українці однозначно бачать майбутнє України, як частини Заходу. Переважна більшість виступає за вступ до ЄС і НАТО і сподівається, що це станеться протягом найближчих п’яти років.
Зародження "втоми від України"
Європейські країни робили неодноразові спроби налагодити партнерство з Росією і вбачали в Україні міст між Сходом і Заходом. Але повномасштабне вторгнення РФ зруйнувало це бачення, тож виведення пострадянських країн із "сірої зони" для них раптово стало пріоритетом.
"ЄС надав Україні та Молдові статус кандидатів і розпочав з ними переговори про вступ у рекордно короткий термін. Він також надав Грузії статус кандидата, попри значне занепокоєння щодо стану демократії та верховенства права в країні. На Вільнюському саміті в липні 2023 року країни НАТО вкотре заявили, що Україна та Грузія стануть членами Альянсу".
Та попри всі наміри та словесні зобов’язання Заходу, незрозуміло, як швидко обіцяне станеться. До прикладу, нездатність США та ЄС погодити довгострокові пакети фінансової та військової допомоги Україні наприкінці 2023 року ставлять під сумнів обіцянку підтримувати нашу країну "стільки, скільки це буде потрібно". Мюнхенський індекс безпеки фіксує зародження "втоми від України", а поточний рівень військової допомоги недостатній, щоб допомогти виграти війну проти Росії.
Політичні питання щодо вступу України до ЄС і НАТО не вирішуються так швидко й легко, як би хотілося. Наводиться приклад потенційного вето Угорщини під час голосування за пакет розширення Євросоюзу, якого вдалося уникнути лише завдяки поступкам союзників та тому, що Віктор Орбан вчасно влаштував собі перерву та не проголосував. І це – лише один епізод на довгому шляху України до ЄС. Тим часом члени НАТО досі не дійшли згоди щодо конкретних кроків і тимчасових гарантій безпеки для України.
Росія шукатиме наступну жертву, якщо Україна програє
Як закликають експерти Мюнхенської безпекової конференції, перш за все члени ЄС і НАТО повинні подвоїти свою фінансову та військову підтримку України: "Перемога Росії буде катастрофічною не лише для України – загартована в боях Росія з економікою на "воєнних рейках" швидко переозброїться і шукатиме наступну жертву. Ніхто в Європі не буде захищений від російської агресії та гібридної війни в час зростаючих сумнівів щодо майбутнього "американської парасольки безпеки"".
Перемога Росії також створила б небезпечний прецедент для конфліктів за межами Європи, бо може показати, що недоторканності кордонів більше не існує.
"Ті, хто ухвалюють рішення в Європі та США, повинні боротися з "втомою від України" та допомогти Києву перемогти та скоротити "сіру зону"", — йдеться наприкінці.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" розбирався, як збройні сили РФ отримали доступ до мобільної системи широкосмугового інтернету Starlink. Ймовірно, техніку завозять в РФ в обхід санкцій.