Кому потрібно робити понад 10 тисяч кроків, щоб не набрати вагу

Згідно з даним Всесвітньої організації охорони здоров'я, нині на ожиріння страждає понад мільярд людей по всьому світу. Минулі дослідження часто вказували на те, що цей складний стан здоров'я може бути пов'язаний з генетичною схильністю у деяких людей.

Нове дослідження ожиріння

Нове дослідження цієї проблеми провели фахівці медичного центру при Вандербільтському університеті (Теннессі, США). Вони порівняли інформацію про фізичну активність із результатами клінічних та генетичних тестів більш ніж у 3000 осіб, які з травня 2018 року до липня 2022 року брали участь в американському проєкті у сфері охорони здоров'я "All of Us Research Program".

З використанням методів статистичного аналізу медики встановили взаємозв'язок між генетичною схильністю до ожиріння та кількістю фізичної активності, необхідної для зниження ризику цього захворювання.

До дослідження були включені учасники європейського походження, які використовували персональні фітнес-трекери та не страждали на ожиріння протягом пів року після початку відстеження. У період спостереження, що у середньому тривав понад п'ять років, учасники проходили в середньому 8326 кроків щодня.

Людям з генетичною схильністю до ожиріння потрібно значно більше рухатись

Ожиріння було найчастіше помічено у людей із сильною генетичною схильністю до надмірної ваги, яка виражалася у високих оцінках за шкалою полігенного ризику для індексу маси тіла (BMI PRS). Частота випадків ожиріння у таких учасників сягала 43%, на відміну від 13% у групі з низькими балами за цією шкалою.

Фахівці вирахували, що ті, у кого була найбільша схильність до ожиріння, мали зробити на 2280 кроків на день більше, тобто понад 11 тисяч кроків на день, щоб ризик розвитку ожиріння у них знизився до рівня учасників з групи середньої схильності до надмірної ваги.

Високий індекс маси тіла погіршує ситуацію

Аналіз також показав, що чим більший початковий індекс маси тіла (ІМТ) у людей з яскраво вираженою генетичною схильністю до надлишку ваги, тим більше потрібно зусиль для зниження ризику ожиріння.

Щоб зрівнятися за рівнем ризику ожиріння з учасниками групи з низькою схильністю до цього стану, людям із сильною генетичною схильністю до надлишку жиру в організмі та базовим показником ІМТ 22 потрібно було б проходити на 3460 кроків на день більше зареєстрованого рівня в 8326 кроків. При вихідному ІМТ 24, 26 або 28 одиниць потрібно додатково 4430, 5380 або 6350 кроків на день, обчислили дослідники. У найвищій точці це понад 14 500 кроків, або 11 з гаком кілометрів.

Звичайно, для цілеспрямованої людини завдання цілком здійсненне. Однак проблема полягає в тому, що насправді більшість людей не мають достатнього часу або бажання для такого тривалого щоденного ходіння. Однак, вчені вказали на важливість їхніх результатів, оскільки вони наголошують на необхідності врахування генетичних особливостей при розробці рекомендацій щодо фізичної активності.