Відповідні результати представили вчені з UiT Арктичного університету Норвегії, Університетської лікарні Північної Норвегії та Норвезького інституту громадської охорони здоров'я.
Зв'язок між болем і фізичною активністю
Люди, які ведуть активніший спосіб життя, мають вищий рівень терпимості до болю. Ба більше, вони менше схильні до розвитку хронічного болю в довгостроковій перспективі.
Учені поянюють, що для того, аби побачити ефект, достатньо навіть низької фізичної активності.
"Навіть невеликий рівень фізичної активності пов'язаний зі значним зниженням ризику розвитку різних форм хронічного болю через 7 – 8 років", – ідеться у дослідженні.
Профілактика хронічного болю
Дослідники також виявили, що вища активність пов'язана зі зменшенням ризику розвитку сильного хронічного болю в кількох частинах тіла на 16%. Цей ефект пов'язують зі збільшенням здатності переносити біль, який виникає при активному способі життя.
У ході дослідження вчені проаналізували дані майже 7000 учасників. Їх опитували щодо їх звичок у заняттях спортом у вільний час. Крім того, усі вонипроходили тести на терпимість до болю в лабораторних умовах.
Перспективи відкриття
Учені переконані, що подальші дослідження у цьому напрямку важливі, а розробки індивідуальних програм фізичної активності можуть стати профілактикою хронічного болю.
Ба більше, фізична активність не тільки безпечний спосіб контролю за болем, а й може принести значну користь людям із хронічним болем за умови правильного підходу до тренувань.