Після інавгурації Путін нічого не змінюватиме і продовжить війну в Україні - Огризко

Для зовнішнього світу новий термін диктатора буде черговим свідченням, що режим в РФ є абсолютно неадекватним і немає способу сприймати його як нормальний.

За кілька днів, 7 травня, російський диктатор Володимир Путін вже вчетверте очолить Росію після проведення так званої інавгурації. Однак для світу набуття повноважень міжнародним злочинцем, як і протизаконні вибори, не мають ваги, бо жоден з лідерів Заходу до Кремля не завітає. Відтак Путіну доведеться вкотре сідати на трон у компанії найближчого оточення та лідерів африканських країн, на які РФ має політичний вплив.

В інтервʼю Главреду дипломат, колишній міністр закордонних справ, керівник Центру дослідження Росії Володимир Огризко розповів, чому Путін не змінить премʼєра, для чого у РФ затримали заступника Шойгу та чи досидить російський диктатор до нового терміну.

7 травня має відбутися інавгурація Путіна. Як би ви її охарактеризували і чого від неї чекати?

Я би не називав все це дійство жодними словами, в тому числі й інавгурацією, тому що тоді на посаду вступає людина, яку обирають на вільних демократичних виборах. Тобто тоді відбувається законне набуття цією людиною відповідних повноважень – президентських, прем'єрських тощо. Під час так званих виборів в Росії ми можемо констатувати, що відбулося самоперепризначення цієї людини. Тому і інавгурація – це фікція, театральна постановка для внутрішнього користування. Мабуть, будуть певні спроби показати щось героїчне-величне, але до цього треба ставитися абсолютно спокійно. Це розраховано виключно на внутрішню аудиторію, яка вже багато десятиліть працює в системі "пан і раб", коли є цар і піддані. І така аудиторія буде з'їдати все те, що їй буде згодовано. А для зовнішнього світу це буде черговим свідченням, що цей режим в РФ є абсолютно неадекватним і немає жодного способу сприймати його як нормальний.

Європарламент визнав президентські вибори в Росії нелегітимними. Наскільки це рішення матиме вплив на ставлення заходу до РФ найближчим часом?

Рішення Європарламенту не мають обов'язкової сили для урядів, але це те, що формує політичну атмосферу. І якщо ми говоримо, що європейські парламентарі вказують своїм урядам, мовляв, дорогі друзі, це не той режим, з яким нам треба співпрацювати, це означає, що вплив таки буде.

Звичайно, ми не отримаємо ситуацію, коли, наприклад, завтра Орбан чи Фіцо скажуть, що змінили свою політичну позицію. Але це формує відповідні підходи західних урядів. Тобто це підтвердження того, що Росія для Європи – це справді те, що не можна назвати нормою, а відтак за цим йтимуть і відповідні рішення.

На чому, на вашу думку, може зосередитися Путін після того, як уже офіційно набуде повноважень на новому терміні – якими будуть його можливі подальші дії?

Навряд чи можемо чекати чи шукати тут чогось надзвичайно нового – ця лінія зафіксована ще відтоді як Путін обійняв владу і триває уже 24 роки з формальним відступом від посади послушника Дмитра Медведєва (але ми всі розуміємо, хто керував країною навіть у ті роки). З точки зору Путіна лінія послідовна, і без примусу змін не станеться. Якщо ми сподіваємося, що Путін раптом почне новий етап, то ми помиляємося, бо для цього немає жодних підстав. Єдиним фактором, який може змінити його позицію – це фактор поразки у війні. Якщо українські Збройні сили на полі бою доведуть, що він програв, тоді справді можуть бути якісь зміни.

В рамках продовження тієї лінії поведінки Путіна, яка вже склалася, чи здатен він протягомсвого нового президентського терміну розпочати нову війну в Європі на додачу до війни в Україні, як про це зараз багато говорять серед європейських політиків?

Такі заяви – це абсолютно нереалістичні речі. Путін в Україні не може нічого досягти, яка вже там Європа?! Тим більше, що всі країни, які межують з Росією (віднедавна і Фінляндія, є членами НАТО), тому починати війну проти умовної маленької Естонії означатиме початок війни проти дуже неумовного і великого блоку НАТО.

Тому це потрібно європейським політикам, щоб тримати відповідний градус напруги у своїх суспільствах і пояснювати, чому треба збільшувати видатки на оборону. І це правильно, тому що до повномасштабного вторгнення в Україну там всі перебували в теплій ванні. Тепер з неї треба нарешті вийти і реально подивитися на те, що відбувається навколо. Але ризикнути почати війну проти НАТО може хіба що самогубець.

Чого чекати Україні в подальшому – наскільки Путін готовий підвищувати ставки в нашому випадку?

Він буде йти до останнього, тому що у нього немає іншого виходу.

Для Путіна війна – це збереження влади. Якщо війна закінчується і результатів немає, то немає і Путіна. Царі в Росії мають бути або переможними, або їх змінюють – така логіка дій російської політичної традиції.

Тому йому треба перемогти, ствердитися як царю, який збирає "исконные русские земли", тому відступати він буде лише тоді, коли його до цього змусять. І цю ідею нам треба дуже активно доводити до свідомості наших західних партнерів, бо, на превеликий жаль, досі багато хто з них думає, що з Путіним можна про щось домовитися.

Що може стати переломним моментом, коли Захід нарешті зрозуміє, що з Путіним треба щось робити? Що такого він має зробити (крім того, що вже зробив), щоб у Заходу відкрилися очі на реальну ситуацію?

Захід дуже боїться, що Путін може застосувати тактичну ядерну зброю. Це – те, чим він постійно погрожує, приводячи західних партнерів до стану політичного паралічу. Тому він і розмахує цією ядерною палицею, щоб усі його боялися.

Якщо виходити з цієї логіки, то найгіршим сценарієм буде саме застосування ядерної зброї. Але це означатиме для Путіна кінець його режиму і, можливо, його особисто, тому що вже давно його попередили, що застосування ядерної зброї буде означати, що його армія та військово-промисловий комплекс будуть знищені неядерною зброєю, але впродовж кількох десятків годин. Тому думаю, що це блеф Путіна, яким він ним поки що доволі успішно користується. Наше завдання тут теж полягає у поясненні західним партнерам того, що не треба боятися слів Путіна, бо це його способи нейтралізувати активні дії Альянсу і окремих його членів.

Ви сказали, що в Росії є така традиція, коли цар або стає переможцем, або його змінюють. У випадку з Путіним, чи є передумови всередині Росії, щоб його змінювати у перспективі?

Тут ми знову повертаємося до двох варіантів – чи буде Путін успішним царем, який розповідає усім, що він бореться за те, щоб Росія знову стала "великой", чи він зазнає поразки. Коли Путін програє і те, що відбуватиметься на полі бою визначатиме ситуацію в РФ. Тоді навколо Путіна почнуть думати про те, що, мабуть, треба змінювати вожака стаї та шукати собі іншого, який або продовжить ще більше тероризувати і саму Росію, і навколишній світ. Або, навпаки, знайдуться ті, які скажуть, що цей підхід був абсолютно бездарним і безглуздим, а тому треба шукати порозуміння з Заходом. Яка теза візьме гору, поки що сказати важко, тому що ми не знаємо, як будуть розвиватися події на полі бою. Якщо це буде в позитивному плані для України, то шансів на те, що Путін швидко зникне, буде більше.

Чи правильно я вас розумію, що фактично єдина причина, через яку в Росії може початися процес зміни Путіна, безпосередньо пов'язана з українським фронтом? Тобто саме внутрішні проблеми росіян жодним чином на це не вплинуть, так?

Так, просто ми повинні увесь час тримати в голові просту істину про те, що російське суспільство не європейське за своєю суттю. Наприклад, зараз в Грузії приймають абсолютно неадекватний закон про іноагентів, і ми бачимо, що вся Грузія виходить на протести і відбувається щось схоже на український Майдан. Чому? Тому що там є громадянське суспільство, яке бачить, що ухвалення закону буде означати наступ на права громадян.

А давайте поставимо собі інше питання – хіба такий закон не був ухвалений у Росії? Був, але хіба там хтось "пікнув"? Ні, тому що там є рабське суспільство на відміну від демократичного, які існують у цивілізованому світі.

Тому відповідь на ваше запитання "чи в РФ щось зміниться" – ні, не зміниться. Тому що немає кому змінювати. Є раби і царі. Тому очікувати, що всередині Росії щось почне змінюватися – це політична казка.

Нещодавно в Росії затримали одного з заступників Шойгу за підозрою у хабарництві. Наскільки я розумію, без Путіна тут не обійшлося. Чи свідчить це про те, що Путін почав чистки серед своїх призначенців?

Тут ми можемо тільки спекулювати, тому що стовідсоткових пояснень, чому це робить Путін, у нас немає. Але оскільки зараз у зв'язку з так званим перепризначенням Путіна потрібно буде призначати і уряд, це дуже зручний спосіб позбутися тих, хто в силу тих чи інших причин царя вже не влаштовує.

Люди в погонах казали Путіну про "Київ за три дні, а Україну – за три тижні", тому зараз у нього буде добра можливість позбутися тих, хто йому відверто брехав. Війна показала, наскільки корумпована та непідготовлена російська армія (хоча про неї казали, що вона друга в світі). Таким чином можна сказати, що в королівстві суцільний раздрай і гармидер, тому, мабуть, треба змінювати керівників. Думаю, це буде не перший випадок, але в контексті майбутніх змін в уряді РФ такі історії дають підстави для реакції. Мовляв, ми ж не можемо терпіти, що в російській армії крадуть мільярдами.

Чи може доля заступника спіткати самого Шойгу?

Я це і маю на увазі. Бо спалюючи заступників Шойгу, Путін дає розуміння суспільству, що там все погано, і самого Шойгу треба замніювати. І затримання його заступника – привід розібратися з міністром оборони.

Що стосується заміни, то російському суспільству абсолютно байдуже, ким його замінять. Хоч барана з рогами замість нього поставлять, скажуть, що він міністр оборони, і росіяни будуть цьому радіти, тому що довіряють усьому, що робить Путін. У Росії немає громадянського суспільства, і тому Путіну немає чого боятися, як це відбувається в демократичних країнах. Тому Путін може робити все, що він хоче, і це буде сприйнято. Тим більше, що пропагандистський апарат працює на всі 100 відсотків.

Зважаючи на те, що премʼєр-міністр за російською конституцією – це людина, яка може перебрати на себе владу за певних обставин, тобто це в широкому сенсі заступник Путіна, за яким принципом диктатор може призначати туди нову людину?

В даному випадку змін не буде, тому що Мішустін його цілком влаштовує. У нього немає жодних політичних амбіцій, він технократ, займається тим, що Путіна цілком влаштовує. Скоріше за все, це стосуватиметься окремих міністрів, які або прокралися, або демонструють свою нездатність керувати навіть за таких обставин, коли у них є повна влада. Наприклад, вони не можуть навести лад у житлово-комунальному господарстві – достатньо згадати цьогорічну зиму у Підмосковʼї, коли вимерзали кілька міст. Тобто можливі точкові зміни, але системно нічого змінюватися не буде, бо Путіна це влаштовує.

Як ви гадаєте, чи досидить за таких умов Путін до кінця свого терміну?

Ви вжили слово "досидить", і я думаю, що він дочекається, допоки його посадять до Гааги. І це має статися саме до його нового президентського терміну.