Севастополь: російський наступ у нашому інфопросторі вдається стримувати
Удари по Криму в проукраїнському сегменті переважно комунікуються через результативні ураження російських об'єктів. Удар по пляжу в цілому помічений, але в основному просто аналізують ситуацію: робота російського ППО, відсутність сирен, вивчення уламків. Наголошують на насиченості Криму військовими об'єктами, тож регіон небезпечний для туризму. Проросійські ж пабліки активно розповідають про жертви, багато розповідей – від першої особи, наголошують на загибелі дітей і нагадують про Трійцю. Чимало уваги – до публікації самою Україною кадрів застосування ATACMS.
Відставка Юрія Содоля та «злив» Миколи Тищенка: контратаки влади призвели до помірного комунікаційного успіху
Влада розіграла звільнення генерал-лейтенанта Юрія Содоля «на вимогу простих бійців»: щодо нього скаржилися на нехтування життями військових уже не перший місяць, і фінальним поштовхом стало звернення Богдана Кротевича.
Паралельно триває обговорення історії з нападом охорони Миколи Тищенка на воїна «Кракена». Ідентифікуються супутники нардепа (з питаннями, що робить київський поліціянт у Дніпрі, і чому бере участь у конфлікті). Тут реакція влади також була показовою.
Однак обидва кейси не призвели до безумовної підтримки дій влади: добре чути і нарікання на те, що влада занадто довго не реагувала на порушення.
Удари по російських тилах: інформаційний наступ розвивається
Новинні сторінки інформують про перше застосування HIMARS по об’єктах у Курській області. З посиланням на Wall Street Journal з’являється інформація про оснащення морських дронів Sea Baby ще й донними мінами. Також дуже красномовною є офіційна статистика минулих уражень у Єйську від ВМС, що з’явилася звітної доби: 20 «гераней», 50 «ланцетів», 40 «зал», 10 «суперкамів». Окрім спільнот, ці звістки активно та емоційно поширювалися чоловіками.
Рішення МКС по Шойгу та Герасимову: «тиха» ділянка інформаційного фронту
Українці переважно бачать це рішення в новинах, емоційний коментар дає лише Володимир Зеленський у відеозверненні. А проросійські пабліки, звісно, наголошують на неправомірності рішення: РФ не визнає рішення МКС.
Обмін полонених: фронт стабільний
Обмін полонених традиційно дарує радість із дрібкою суму. Емоційне обговорення першого обміну тримається в масиві повідомлень дві доби поспіль: чимало поширень кадрів зі звільненими захисниками, уривків їхніх розмов з родичами («Мамо, я вдома!»). А ось у проросійському сегменті новина не є ані помітною, ані радісною: емоційні реакції відсутні, подія подається як факт та не афішується.
Свою роль відіграє публічність осіб полонених, серед яких – Наріман Джелял, заступник голови Меджлісу, затриманий ще до повномасштабного вторгнення.
Дагестан не став «гарячою точкою» в інформаційному фронті
У проукраїнському інфопросторі спостерігаються іронічні згадки про річницю пригожинського походу на Москву, гасла про «Дагестанську народну республіку», але загалом ситуацію обговорюють небагато. У проросійському ж сегменті вона викликає більшу увагу: відео, версії про причетність зовнішніх сил, навіть Дмитро Рогозін вимушений нагадати, що не всі конфліктні ситуації ініційовані українцями та НАТО.
Емоції проукраїнських громадян
Гнів – 29% – на росіян через обстріли та їх наслідки, через важку ситуацію на окупованих територіях; на партнерів через недостатню підтримку та недієві санкції (підсанкційний міністр внутрішніх справ Росії Володимир Колокольцев був у Нью-Йорку на саміті); на зрадників та негідників; у сварках між собою. Є і гнів у критиці влади: через недоцільні витрати, дії ТЦК, на початку звітного періоду – у контексті скандалів з Миколою Тищенком та Юрієм Содолем, а в кінці – суду на Сумщині.
Радість – 24% – регулярно викликають звістки про удари по території РФ, втрати ворога на фронті та волонтерські звіти. Впродовж тижня радіють через заяви союзників, а під кінець – обмін полоненими та святкування Дня Конституції.
Тривога – 16% – переважна частина через обстріли, проте помітна тривожність щодо ворожого наступу (зокрема, Покровський і Торецький напрямки - зона напружених боїв) та підготовки нової хвилі атак, які готує Росія.
Сум – 10% – здебільшого у некрологах захисників та в інформації про цивільні жертви російських обстрілів.
Гордість – 7%.
Надія – 6% – найбільша на світову підтримку та на ЗСУ, що стримують наступ росіян. Також у молитвах за перемогу, на мир, на продовження життя попри війну та на закінчення війни (Володимир Зеленський, Дмитро Гордон).
Вдячність – 4% – за підтримку союзників (Володимир Зеленський дякує в контексті безпекової угоди з ЄС), за волонтерські ініціативи.
Сміх – 2% – з росіян та їхньої пропаганди; відносно багато жартували над М.Тищенком.
Жінки, загалом, активніше поширюють волонтерські звіти та збори, пишуть про життя під час війни та сваряться, а чоловіки цікавляться втратами ворога, підтримкою союзників та новинами про мобілізацію.
Для довідки
Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.
Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.
Громадська організація CAT-UA протягом двох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.
Титульне фото: Getty Images
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.