Українці зараз зазнають не найкращих часів через відключення світла, хоч і не такі серйозні, як це було в середині липня, або взимку 2022-2023 років.
Подібне ми відчували і після Революції Гідності, але, виявляється, проблеми були і протягом перших років після здобуття незалежності.
Україна успадкувала від Радянського Союзу потужний енергетичний комплекс, який на той час вважався одним із найрозвиненіших у світі. Загальна потужність електростанцій різних типів - атомних, теплових та гідроелектростанцій - досягала понад 55 гігават, але нам потрібно було всього 30-35 гігават.
Українська енергетична галузь мала величезний потенціал і висококваліфіковані фахівці. Однак, на жаль, керівництво країни не змогло ефективно використати цей потенціал та забезпечити сталий розвиток галузі.
Із роками ситуація в енергетичному секторі України погіршувалась. Нагромадження боргів, страйку працівників вугільної та атомної промисловості стали характерними ознаками кризи в енергетиці.
Ситуація досягла критичної точки наприкінці 1990-х років, коли країна опинилася на межі енергетичної катастрофи. Особливо складними були опалювальні сезони 1997-2000 років, які енергетики порівнювали складно з періодом після Чорнобильської катастрофи 1986 року.
Основною проблемою стало порушення стабільності роботи енергосистеми.
Варто зазначити, що масштаби та тривалість відключень наприкінці 1990-х років були меншими порівняно з поточною ситуацією. Тоді найгіршим сценарієм вважалося відключення електроенергії на 2-4 години.
Головною причиною енергетичної кризи 90-х були масові неплатежі за електроенергію. Рівень розрахунків на енергоринку був катастрофічно низьким – не перевищував 10%.
Знай.ua писав, в Україні перерахували прожитковий мінімум: таких цифр не бачили вже давно