WP: Після обміну ув'язненими Київ тривожиться, аби між Москвою та Вашингтоном не тривали інші таємні перемовини — про мир

У Києві з тривогою відреагували на проведення обміну ув'язненими між Заходом та Росією, боячись, що перемовини про його реалізацію можуть бути лише вершиною айсберга таємних контактів країни-агресора та партнерів без відома України, інформує The Washington Post. Та оскільки нашої держави напряму він не стосується, тутешні офіційні особи не брали в ньому участь і не коментували публічно. 

Втім, точно не залишилися непоміченими масштаб, складність та секретність цієї операції, наголошують в WP, проведеної завдяки місяцям кропітких та складних дипломатичних переговорів Штатів та РФ. І хоча Кремль ще вчора відкинув думки про те, що угода про обмін може призвести до підписання іншого договору — про припинення війни, Київ вже давно переймається тим, що таємні контакти щодо цього між Москвою та Вашингтоном можуть тривати просто зараз. 

Але позаштатний радник ОП Михайло Подоляк у коментарі WP висловив впевненість, що зараз Україна "надто незалежна", аби її обходили стороною, чи нав'язували їй своє бачення припинення вогню. Поруч з цим, продовжують журналісти, у Києві розуміють, що тримаються на фронті завдяки зброї та коштам з-за кордону. І якщо котрусь з цих ліній відріжуть, Україна опиниться у біді. 

"Коли 10 років тому почався конфлікт із Росією, лідери Франції та Німеччини Франсуа Олланд і Ангела Меркель підштовхнули президента України Петра Порошенка до підписання угоди про припинення вогню, відомої як Мінські угоди, на дуже невигідних умовах", – пише WP, натякаючи, що в історії України вже є негативний досвід схиляння до примусу. 

Нагадаємо, 1 серпня між Заходом та Росією в Анкарі за посередництва Туреччини відбувся найбільший з часів холодної війни обмін ув'язненими. Участь в ньому взяли 26 засуджених з семи держав. Серед них — репортер WSJ Еван Гершкович, морпіх Пол Вілан, російський опозиціонер Ілля Яшин та радіожурналістка Алсу Курмашева. Після обміну 13 його учасників повернулися до Німеччини, троє — до США, і десятеро — до Росії. Серед останніх — полковник розвідки ФСБ Вадім Красіков, причетний до вбивства опонента Кремля у 2019-му. Однак ЗМІ припускають, що він також міг брати участь у вбивстві Анатолія Собчака, через що володіє цінною для Владіміра Путіна інформацією.