"Ми не забороняємо релігію": нардеп пояснив, як працюватиме закон про заборону діяльності РПЦ в Україні

Законопроєкт №8371 "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", який було прийнято 20 серпня, не забороняє релігію. Це лише механізм боротьби з УПЦ МП як організацією, з російським патриархатом як частиною російської державної пропагандистської машини

Це пояснив голова комітету ВР з питань культурної політики Микола Княжицький. Він підкреслив, що будь-які закиди про начебто наступ на свободу віросповідання в Україні не відповідають дійсності, а лише сіють розбрати.

"Кожен може вірити у все, що захоче. Ми забороняємо організацію, яка має назву РПЦ, але ні до церкви, ні до релігії не має стосунку. Вона є структурою ФСБ, яка працює проти Української держави і несе загрозу національній безпеці", – зауважив Княжицький.

Припинення релігійної організації є крайнім заходом, який застосовуватимуть, лише якщо інші заходи не принесуть ефективності.

Наразі, вважає депутат, прийнятий закон має дієвий механізм боротьби з РПЦ як частиною російської державної пропагандистської машини. А саме:

• встановлює обмеження релігійним організаціям на зв'язки з РПЦ і чітко визначає, що розуміється під такими зв'язками;
• надає строк, впродовж якого українські організації мають позбутись цих зв'язків (30 днів після отримання припису від Держслужби з етнополітики та свободи совісті, тобто ДЕСС – OBOZ.UA);
• визначає порядок державного нагляду за дотриманням цієї вимоги;
• надає державним органам повноваження стосовно взаємодії з релігійними організаціями, які самостійно не змогли або не захотіли виконати вимоги закону.

За словами Княжицького, процедура взаємодії між державою та РПЦ буде такою:

• ДЕСС досліджуватиме зв'язки релігійної організації з Росією (за власною ініціативою, або на підставі звернення державних чи місцевих органів, ГО, громадян). Передбачено надсилання інформаційних запитів, проведення експертиз.

• При встановленні ознак афілійованості організацї, Держслужба винесе припис, створить перелік організацій, які входять до цієї структури, та опублікує дані на своєму сайті;
• Після отримання припису релігійна організація упродовж 30 днів має надати звіт про усунення нею порушень, або ж заперечення доказів із припису. Цей строк може бути продовжений на 60 днів. Якщо припис виконано, питання закривається. Якщо ні – триватиме розгляд заперечень. На їхній основі припис може бути відкликаний. Якщо припис не виконаний і не відкликаний, ДЕСС звертається з позовом до суду про припинення діяльності релігійної організації (це право ДЕСС може реалізувати через 9 місяців після прийняття закону).
• Навіть на стадії судового розгляду РО може виконати припис і подати заяву про це. Якщо заява задоволена, припис може бути відкликаний, в тому числі після початку розгляду справи.

"Тобто припинення релігійної організації – це крайній захід, який застосовується лише у випадку, якщо інші заходи не принести ефективності", – підкрслив Княжицький.

Як повідомляв OBOZ.UA, 16 серпня 2024 року Всеукраїнська рада церков підтримала заборону діяльності УПЦ МП в Україні. Її представники провели зустріч з президентом Володимиром Зеленським, де обговорювалися різні питання, зокрема захист свободи віросповідання та духовної незалежності України, забезпечення конституційного порядку і громадської безпеки.

Загалом, заборона діяльності релігійних організацій, керівний центр яких перебуває у державі, яка здійснює збройну агресію проти України, – подія набагато серйозніша, ніж бажання повернути у власність держави будівлі монастиря Києво-Печерської лаври. Що буде тепер, ми пояснювали тут.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!