Коли в Україні 2015 року відкрили вікно можливостей для децентралізації, ні її автори, ні влада не розуміли, що для успіху реформи обов’язковими є антимонопольні та правові механізми. Тому децентралізація та земельна реформа поступово пішли в різних напрямках. А нова влада, яка прийшла 2019 року остаточно знищила те, чого попередньому уряду вдалося досягти для маленьких виробників на селі. Про це вінтерв’ю ZNUA розповів один із авторів земельної реформи, перший фермер України (з 1987 р.) Іван Томич, з яким поспілкувалася редакторка відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова.
Нагадаємо, що за прем'єра Володимира Гройсмана паралельно із запуском децентралізації було прийнято системну програму підтримки фермерства. Мета полягала якраз у тому, щоб перед запуском ринку землі, запланованого тоді на 2023 рік, дати можливість уже діючим дрібним виробникам наростити м'язи і залучити нових. Тобто держава думала про території та сільські громади.
«З Гройсманом ми дійсно тісно працювали, і до його діяльності як прем'єра з погляду новітньої історії України я ставлюся позитивно. Але казати, що він глибоко усвідомлював усе, що відбувається, я не можу. Він справді дуже хотів провести децентралізацію. І якоюсь мірою йому це вдалося», – зазначив Томич.
Але є нюанс. У приклад він привів Міхаіла Горбачова, який впровадив у Радянському Союзі демократичні інструменти. Ні Гройсман, ні Горбачов, за словами Томича, не розуміли як той чи інший інструмент використають в кінцевому варіанті.
«Цього розуміння, на жаль, не вистачило ні авторам, ні владі, яка відчинила вікно можливостей для реформи», – зазначив Томич у відповідь на питання, чи справді авторам децентралізації теж не вистачило широти поглядів, аби зрозуміти, що ця реформа — це ще і обов'язкове включення антимонопольних і правових механізмів на рівні держави.
За словами експерта, вплив Асоціації фермерів та приватних землевласників на реалізацію державної політики у той час був мізерним. Змагатися з тими ресурсами та можливостями, в тому числі і політичними, які були у великого бізнесу в парламенті, було неможливо.
«Але ми комунікували з Мінагро. Розробили Концепцію розвитку фермерських господарств і кооперативів в Україні в 2017–2023 роках. І зрештою Гройсман селян почув. Концепція була прийнята 2017 року і відіграла свою позитивну роль у процесі зупинення знищення фермерських господарств. Розвиток тоді не дуже вдався, але ми дійсно зупинили стрімкий спад», – зазначив експерт.
За його словами, Гройсман навіть пішов назустріч дрібному виробнику в селі, не маючи ніякої підтримки з першого кабінету держави, який займав Петро Порошенко. У Верховній Раді в нього теж не було своєї політичної сили. Тобто Гройсман не мав стабільної політичної опори для того, аби щось серйозно робити і переломити ситуацію.
«Тому тоді вдалося зробити тільки окремі елементи щодо розвитку фермерства. Але вони були настільки мізерними, що на тлі глобального впливу великого бізнесу швидко розчинилися», – додав Томич та підкреслив, що після приходу нової влади 2019 року та знищила Концепцію підтримки маленьких виробників.
Раніше почесний президент Асоціації фермерів та приватних землевласників (АФЗУ) України Микола Стрижак зазначав, що земельна реформа дала необмежені можливості тим, хто приймає рішення щодо розпорядження земель, не встановивши для цього належних запобіжників.